Звільнення від кримінальної відповідальності — це врегульована кримінальним і кримінально-процесуальним законодавством відмова держави в особі компетентних органів від засудження особи, яка вчинила злочин, і від застосування до неї кримінально-правових засобів примусового характеру.
За своїм змістом звільнення від кримінальної відповідальності характеризується трьома моментами:
1) не відбувається державний осуд особи, яка вчинила злочин (обвинувальний вирок суду не постановляється);
2) до винного не застосовується покарання;
3) через відсутність обвинувального вироку звільнена від кримінальної відповідальності особа вважається такою, що не має судимості.
Направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з підстав, визначених законом, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує. У такому разі провадження у справі продовжується в звичайному порядку.
Від кримінальної відповідальності звільняється особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що містить склад конкретного злочину, передбаченого КК. У зв'язку з цим звільнення від кримінальної відповідальності потрібно відрізняти від випадків, коли склад злочину як підстава кримінальної відповідальності взагалі відсутній, що виключає кримінальну відповідальність. Йдеться зокрема про:
|
|
1) добровільну відмову;
2) вчинення суспільно небезпечного діяння неосудною особою або особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності;
3) обставини, що виключають злочинність діяння.
КК передбачає такі види звільнення від кримінальної відповідальності:
1) у зв'язку з дійовим каяттям;
2) у зв'язку з примиренням винного з потерпілим;
3) у зв'язку з передачею особи на поруки;
4) у зв'язку із зміною обстановки;
5) у зв'язку із закінченням строків давності;
6) на підставі закону про амністію або акта помилування;
7) у зв'язку із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру;
8) спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності при вчиненні окремих злочинів.
Для звільнення від кримінальної відповідальності, з одного боку, та звільнення від покарання та його відбування - з іншого, спільним є фактичне незастосування щодо особи, винної у вчиненні злочину, заходів кримінального покарання. Водночас вказані правові інститути відрізняються один від одного, зокрема, за підставами, умовами та кримінально-процесуальними особливостями застосування. Якщо звільнення від кримінальної відповідальності відбувається до винесення обвинувального вироку суду, то від покарання та його відбування звільняється засуджений, тобто особа, щодо якої постановлено обвинувальний вирок і яку у такий спосіб вже притягнено до кримінальної відповідальності.