Модуль 1. Абдомінальна хірургія.
Змістовий модуль 1. Ургентна абдомінальна хірургія.
Тема № 9. Перитонеальний синдром в наслідок прогресування гострих запальних захворювань органів черевної порожнини.
Визначення: Перитонеальний синдром виникає як ускладнення, а точніше закономірний наслідок, або етап негативного розвитку різних гострих хірургічних захворювань і травм органів черевної порожнини. При підозрі на виникнення перитонеальногно синдрому хворому показана термінова консультація хірурга, а при його підтвердженні - термінова госпіталізація в хірургічне відділення для дообстеження та виконання ургентної операції.
Найбільш частими причинами перитонеального синдрому є перфорація шлунку та дванадцятипалої кишки, перфорація тонкої та товстої кишок, деструктивні форми гострого апендициту, гострого холециститу, гострого панкреатиту (панкреонекроз), гостра кишкова непрохідність.
Загальні поняття та причини розвитку перитонеального синдрому:
Гострий перитоніт – Виділяють первинний, при якому мікрофлора потрапляє в очеревину гематогенним або лімфогенним шляхом, і вторинний, який є ускладненням різних хірургічних захворювань та пошкоджень органів черевної порожнини. За причинами виникнення вторинний перитоніт поділяють на травматичний, післяопераційний, перфоративний, запальний. За стадіями виділяють реактивну, токсичну та термінальну. За характером ексудату: сировинний, фібринозний, гнійний, гнильний, геморагічний та змішаний. За характером мікрофлори: аеробний (стафілокок, стрептокок, кишкова паличка та ін.); анаеробний (бактероїди, пептококи та ін.); змішаний (асоціації різних мікроорганізмів). За перебігом: гострий, хронічний, повільноперебігіючий. За розповсюдженістю: відмежований, невідмежований, що поділяється на місцевий, дифузний, розлитий і загальний. Ступені тяжкості перитоніту: І ступінь – легкий, ІІ ступінь – середньої тяжкості, ІІІ-А ступінь – тяжкий, ІІІ-Б ступінь – вкрай тяжкий та ІV ступінь – термінальний.
|
|
Кінцеві цілі навчання за учбовим елементом:
1.Формування попереднього діагнозу
2.Діагностична програма та аналіз одержаних даних
3.Диференційний діагноз (перелік захворювань, диф. діагностичні таблиці з аналізом)
4.Клініко-статистична класифікація захворювання та клінічний діагноз
5.Програма лікування:
А) Терміновість госпіталізації
Б) Терміновість операції
В) Передопераційна підготовка
Г) Знеболення
Д) Післяопераційне лікування
Е) Реабілітація хворих
Мета практичного заняття: Встановити рівень засвоєння теоретичних знань та практичних навичок студентами в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики за темою – Загальні поняття про причини розвитку перитонеального синдрому: Гострий перитоніт в наслідок гострих запальних захворювань органів черевної порожнини, яка відноситься до перитонеального синдрому.
|
|
Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:
1.Тестовий контроль знань (комп’ютерний контроль знань за 30 тестовими задачами)
2.Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за питаннями:
- обґрунтування попереднього діагнозу
- визначення діагностичної програми та аналіз отриманих даних
- проведення диференційної діагностики
- формування клінічного діагнозу
- визначення програми лікування
3.Оцінка виконання кожним студентом практичних навичок:
- визначення рівня дегідратації при перитоніті (проба за Шелестюком)
- аналіз оглядових рентгенограм при перитоніті.