Мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми

1.Анатомія, топографічна анатомія та оперативна хірургія – топографо-анатомічна характеристика очеревини: парієтальна та вісцеральна очеревина, кровопостачання очеревини та шляхи відтоку лімфи від неї

2.Фізіологія – функція очеревини

3.Патологічна фізіологія – порушення функції органів та систем при перитоніті: дистрес легень, печінкова, ниркова та поліорганна недостатність

4.Патологічна анатомія – морфологічні зміни при перитоніті в очеревині, внутрішніх органах черевної порожнини та позачеревного простору

5.Мікробіологія, вірусологія та імунологія – місце мікробного та імунного факторів у виникненні і розвитку перитоніту, змін в очеревині та органах черевної порожнини, системних порушень організму

6.Загальна хірургія, пропедевтика внутрішніх хвороб – методика опитування та фі-

зикального обстеження хворого

7.Рентгенологія – опис та аналіз рентгенологічних ознаків при перитоніті

8.Анестезіологія та інтенсивна терапія – принципи ведення хворого з перитонітом та його підготовка до операції, методи знеболення і відновлення балансу організму.

Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:

Використовуючи базовий рівень знань та вмінь, засвоїти теоретичні знання та практичні навички, які забезпечать оволодіння практично орієнтованими задачами в обсягах:

1.Обстеження хворого для визначення клінічного перебігу перитоніту (опитування хворого та фізикальне обстеження, в тому числі, визначення патогномонічних симптомів)

2.Обґрунтування та формування попереднього діагнозу захворювань, що призвели до розвитку перитоніту

3.Складання діагностичної програми та аналіз результатів додаткових досліджень

4.Формування переліку захворювань для диференційної діагностики та її проведення

5.Формування клінічного діагнозу на підставі клініко-статистичної класифікації захворювань

6. Формування лікувальної програми при перитоніті.

Програма самостійної підготовки до практичного заняття:

1.Актуальність проблеми перитонеального синдрому.

2.Визначення захворювань, які ускладнюються розвитком гострого перитоніту.

3.Причини та механізм розвитку перитонеального синдрому.

4.Клінічні прояви (скарги, анамнез, дані фізикального обстеження хворого) гострого перитоніту.

5.Принципи діагностики та обсяг даних, необхідних для формування попереднього діагнозу при захворюваннях, що призводять до розвитку перитоніту.

6.Принципи складання діагностичної програми для уточнення попереднього діагнозу та подальшого лікування.

7.Перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу, складання диференційно-діагностичних таблиць з порівняльним аналізом.

8.Клініко-статистичні класифікації та принципи формування клінічного діагнозу при захворюваннях, що призводять до розвитку перитонеального синдрому.

9.Обґрунтування організаційно-лікувальної програми та реабілітації хворих.

Практичні навички, які закріплені за учбовим елементом:

1. Визначення рівня дегідратації при перитоніті (проба за Шелестюком)

2. Аналіз оглядових рентгенограм при перитоніті.