Виготовляючи вироби з тканини на уроках трудового навчання, учні навчаються користуватися голкою, відміряти нитку, всиляти її у вушко голки, зав'язувати вузлик

Є кілька способів індивідуального підбору довжини нитки в залежності від довжини руки дитини без вимірювання лінійкою. Кінець нитки беруть у руку, перегинають через руку, зігнуту в лікті і дотягують до початку нитки. Другий спосіб: кінець нитки беруть в руку і відмірюють відстань до підборіддя. Це і буде оптимальна робоча довжина нитки.

Щоб всилити нитку у вушко голки, необхідно нитку відрізати від котушки. Відрізують обов'язково під кутом, а потім кінець нитки скручують вправо, а шовкову – вліво. Голку тримають великим і вказівним пальцями правої руки, вушком вгору, вічком до себе. Нитку беруть великим і вказівним пальцями лівої руки. Скручений кінчик нитки просиляють у вушко голки, захоплюють його лівою рукою і витягують щітку на 2/3 її довжини. На цьому ж кінці нитки зав'язують вузлик. Для цього кінець нитки затискують великим і вказівним пальцями лівої руки, нитку обводять навколо кінчика вказівного пальця, поки не утвориться петля. Потім трохи скручують її великим пальцем донизу, а вказівним догори, Невеликим зусиллям нитку знімають з пальця, протягують між стиснутими пальцями і затягують вузлик.

Для всиляння нитки в голку добре було б використовувати спеціальний пристрій.

Слід від нитки на тканині між двома проколами називають стібком. За призначенням і характерні: стібків шви бувають різні.

“Уперед голку” – це голку з ниткою пропускають у тканину весь час уперед, справа наліво.

Шов “за голку” або “назад голку” виконується так: голку з ниткою проколюють на лицьовий бік тканини, щоб відстань між вводом голки в тканину і її виводом дорівнювала трьом стібкам.

Шов “ручна строчка” схожий на шов “назад голка”, тільки стібки у цьому шві роблять, вколюючи голку не на половині відстані між виводами голки, а в місці її виводу у попередньому стібку, виколюючи голку на відстані, що дорівнює двом стібкам.

Шов “через край” дуже зручний для обметування.

“Петельний шов” застосовують для обрізаних країв сипких тканин.

Після вивчення швів учні початкових класів знайомляться з різними способами обробки зрізів тканини: утворення бахроми, підгинання та розшивання країв з відкритим та закритим зрізом, обшивання країв тканини косими стібками без підгинання.

Розпочинають з розкроювання, але спочатку виготовляють викрійки із цупкого паперу. Викрійки розкладають на тканині так, щоб економно розмістити деталі. При розкроюванні треба враховувати властивості тканини. Викрійки на тканині закріплюють за допомогою кравецьких шпильок. Тканину не можна піднімати і відривати від поверхні стола.

За програмою в початкових класах учні повинні навчитися пришивати ґудзики різних видів, зшивати розірване по шву місце, накладати латки.

Програмні вироби в початкових класах

1. Серветка.

2. Пов’язка для чергування.

3. Торбинка для змінного взуття.

4. Закладка в техніці “ланцюжок гачком”.

5. Фартушок з кишенею.

6. Ляльковий одяг (спідниця, сорочка).

7. Сумочка.

8. Квіти з тканини (зі стрічки, в техніці складання, збирання).

9. М’яка іграшка простої та складної конфігурації.

10. Вишивка – хрестом, петельним швом, гладдю.

При роботі з тканиною учням спочатку і пропонують виготовити прості вироби.

3. Навести алгоритм виконання ділення:

51057: 27

Билет №22

1. Методика розв΄язування простих задач, що розв΄язуються додаванням та відніманням.

Існує 4 види простих задач на додавання:

– задачі на конкретний зміст додавання (1 клас),

– збільшення на кілька одиниць (пряма форма) (1 клас);

– на знаходження невідомого зменшуваного (2 клас);

– на зменшення на кілька одиниць (непряма форма) (4 клас).

Методика розв'язування задач розкривається поетапно. Наприклад, розглянемо методику розв'язування простих задач на збільшення на кілька одиниць (пряма форма).

На підготовчому етапі розглядаються практичні завдання:

1) Покладіть 6 кружечків. Додайте ще 1 кружечок. Скільки було спочатку? Скільки стало? Стало більше чи менше? Значить, щоб стало більше, потрібно додати? До 6 додати 1 те саме, що 6 збільшити на 1.

2) Виконати таке ж завдання з відношенням "менше".

3) Покладіть 3 червоних квадрата, а зелених стільки ж та ще 2. Скільки поклали зелених? Як знайшли?

4) Виконати таке ж завдання з відношенням "менше".

На етапі ознайомлення перші 2-3 задачі потрібно розв'язувати на рисунках або схематично. Тільки після такої роботи з учнями організовується бесіда для пошуку розв'язування задачі.

Наприклад, задача: Тетянка прочитала 5 сторінок книжки, а Миколка на 2 сторінки більше. Скільки сторінок прочитав Миколка?

Пошук розв'язування. Скільки сторінок прочитала Тетянка? Миколка прочитав більше чи менше? На скільки більше? Значить, яке число потрібно знайти в задачі, більше чи менше 5? На скільки? Якщо потрібно знайти число на 2 більше, то яку дію потрібно виконати?

На етапі закріплення розв'язуються пари задач з відношеннями “більше на” і “менше на”.

Труднощі і помилки учнів під час розв'язування простих задач на додавання: розв'язування задач у непрямій формі, для їх уникнення доцільно задачу унаочнити.

Серед помилок типовою є виконання протилежної дії, для її попередження рекомендується розглядати пари задач з однаковими сюжетами, числами, але в одній задачі відношення “більше”, в другій – “менше”.