Я – повідомлення

Потреби кожної людини виявляються в її почуттях, думках, бажаннях. Вони виникають в нас як «Я- повідомлення» («Я хочу їсти», «Я люблю це робити» тощо). Це реальні, чіткі і конкретні звернення людини до самої себе, за якими стоять реальні потреби. Однак, в наслідок певних традицій, ми часто не наважуємося прямо висказати свої бажання, тому «Я- повідомлення» в розмові перетворюються в «Ти-повідомлення» (замість «Я відчуваю, що зі мною поводяться несправедливо», ми говоримо: «Ти завжди придираєшся до мене»). Таким чином, ми не тільки перекладаємо на співрозмовника відповідальність за власні емоції, а ще й ображаємо або звинувачуємо його. А використання слів «ніколи» та «завжди» ще загострюють ситуацію та заважають обговоренню конкретної програми дій.

Невміння перетворити «Ти-повідомлення» в «Я- повідомлення» часто є однією з причин створення бар’єрів у спілкуванні, виникненні конфліктів. Перекладаючи відповідальність на співрозмовника, ми викликаємо, активне чи пасивне неприйняття нашої інформації.

Використовуючи «Я-повідомлення», ми не тільки беремо відповідальність власні думки і почуття, але і висловлюємо себе таким чином, щоб співрозмовник не відчув потреби у захисті. В емоційно напруженій обстановці «Я- повідомлення» краще, тому що воно характеризує ваш психологічний стан, а не намагання вказувати іншому, як йому слід поводитись з вами. Ви тільки даєте інформацію про себе, але не намагаєтесь переробляти іншу людину. Коли ми відмовляємось давати поради іншому, а замість цього лише інформуємо його про наш стан, ми створюємо здорову атмосферу у взаєминах:

Коли ж ти перестанеш дратувати мене? Мене страшно дратує, коли так говорять.

Для педагога дуже корисні, тому що дозволяють йому передати учням власні думки і почуття, не створюючи відчуття погрози. Для побудови «Я-висловлювання» треба лише сказати, що ви відчуваєте та пояснити, чому. Наприклад: «Мені важко розмовляти по телефону, коли поруч такий гомін», «Я ображаюсь, коли мені вказують, що робити не поцікавившись моєю думкою».

«Я- повідомлення» може також будуватись за допомогою безособових речень, неозначених займенників, узагальнюючих слів.

Отже, «Я-повідомлення» – це засіб вербального вираження почуттів, що виникають у напружених ситуаціях; конструктивна альтернатива «Ти-повідомленню», яке традиційно використовується для висловлювання негативної оцінки на адресу іншого; засіб визначення проблеми для себе і усвідомлення власної відповідальності за вирішення цієї проблеми.

«Я-повідомлення» необхідно головним чином для того, щоб співрозмовник почув і зрозумів вас.

Отже, «Я-повідомлення» – це засіб вербального вираження почуттів, що виникають у напружених ситуаціях; конструктивна альтернатива «Ти-повідомленню», яке традиційно використовується для висловлювання негативної оцінки на адресу іншого; засіб визначення проблеми для себе і усвідомлення власної відповідальності за вирішення цієї проблеми.

«Я-повідомлення» дозволяє:

- дати знати іншому про ваші почуття;

- знизити рівень власного емоційного напруження;

- створювати довірливий тон спілкування;

- протистояти маніпуляції, тиску;

- піклуватися про особистісні інтереси.