Валютні відносини та валютні системи

ТЕМА 10. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ВІДНОСИНИ

з дисципліни "Основи економічної теорії"

ЧАС - 2 ГОДИНИ

м. Донецьк - ДЮІ

План

1.Валютні відносини та валютні системи

2. Еволюція світової валютної системи

3. Валютний курс, його вплив на національну економіку

4.Міжнародний валютний фонд, його роль у регулюванні валютних відносин

Валютні відносини та валютні системи

Участь кожної країни в міжнародних економічних зв'язках вимагає грошових розрахунків. Виникають валютні відносини, які являють собою сукупність економічних відносин, що відображають функціонування грошей у міжнародному обороті: при оплаті товарів і послуг, закордонних інвестиціях, виплатізаробітної плати іноземним робітником, наданні міжнародних пшик ти інше.

Суб’єктам таких валютних відносин можуть виступати:

- окремі підприємства;

- окремі особи, громадяни країн;

- держави;

- міжнародні фінансові та не фінансові організації.

Залучення всіх країн у міжнародні економічне співробітництво й розвиток валютних відносин привела до створення міжнародної валютної системи , що містить у собі наступні елементи:

- по-перше, міжнародний грошовий еквівалент, тобто міжнародну валюту;

- по-друге, валютний курс, що виражає вартість національної грошової
одиниці в грошових одиницях інших країн;

- по-третє, правові норми регулювання валютних відносин прийнятих на основі міжнародних угод;

- по-четверте, міжнародні валютно-фінансові організації, які полегшують і

регулюють валютні відносини між країнами, такі як Міжнародний
валютний фонд, Світовий банк, Банк міжнародних розрахунків у Базелі
й ін.;

- по-п'яте, міжнародні валютні ринки, де здійснюється купівля-продаж
валюти.

Валюта - у вузькому змісті, означає грошову одиницю окремих національних держав або колективну грошову одиницю (ЕКЮ, Євро). У широкому змісті вона містить у собі різні кошти обігу: готівка, кошти, платіжні документи (чеки, акредитиви й ін.), кошти на рахунках у банках.

Національна валюта може бути:

- оборотна (конвертабельная), що вільно, обмінюється за певним
курсом на інші національні валюти;

- необоротна, котра має ходіння тільки усередині країни.
Міжнародна валюта містить у собі:

1) оборотну валюту національних держав, тобто вільноконвертовану
валюту: долар США, Канади, марку ФРН, ієну Японії й ін.

2) спеціально створені міжнародні платіжні _КОшти: спеціальні правазапозичення (СДР), використовуваних у рамках всієї капіталістичноївалютної системи; колективна грошова одиниця Європейськогоекономічного співтовариства - Євро; колективна грошова одиниця колишнього об'єднання соціалістичних країн СЗВ - переказний рубль;

3) золото, що використалося у вигляді злитків при міжнародних розрахунках до початку 70-х років.

Сукупність всіх платіжних інструментів, які можуть використатися в міжнародних розрахунках називається міжнародною ліквідністю (МЛ). Відношення величини МЛ до обсягу світового імпорту товарів і послуг називається коефіцієнтом міжнародної ліквідності, що характеризує ступінь достатності валютних активів для підтримки зовнішньої торгівлі й ін. операцій.

Оскільки світове співтовариство зіштовхувалося із проблемою недостачі міжнародної ліквідності, виникла ідея створювати своєрідну наднаціональну валюту на основі міжнародної угоди капіталістичних країн, надходження якої в міжнародний оборот не залежало б від стану платіжного балансу держав, а здійснювалося в міру виникнення потреби в міжнародних ліквідних коштах.