Висновки

Валютні відносини, являють собою сукупність економічних відносин, що відображають функціонування грошей у міжнародному обороті: при оплаті товарів і послуг, закордонних інвестиціях, виплаті заробітної плати іноземним робітником, наданні міжнародних позик та інше.

Міжнародні валютні відносини,_містять у собі наступні елем енти:

- по-перше, міжнародний грошовий еквівалент, тобто міжнародну валюту;

- по-друге, валютний курс, що виражає вартість національної грошової
одиниці в грошових одиницях інших країн;

- по-третє, правові норми регулювання валютних відносин прийнятих на основі міжнародних угод;

- по-четверте, міжнародні валютно-фінансові організації, які полегшують і регулюють валютні відносини між країнами, такі як Міжнародний
валютний фонд, Світовий банк, Банк міжнародних розрахунків у Базелі
й ін.;

- по-п'яте, міжнародні валютні ринки, де здійснюється купівля-продаж
валюти.

Валюта - у вузькому змісті, означає грошову одиницю окремих національних держав або колективну грошову одиницю (ЕКЮ, Євро). У широкому змісті вона містить у собі різні кошти обігу: готівка, кошти, платіжні документи (чеки, акредитиви й ін.), кошти на рахунках у банках.

Існують два основних режими валютних курсів: фіксованим, підтримуваним урядом на певний час, і плаваючий, тобто гнучкий ВК, що коливається залежно від динаміки попиту та пропозиції на ту або іншу валюту й ряду інших факторів. У цьому випадку ВК визначається ринковим механізмом, крім втручання уряду й центрального банку в процесі його формування.

Слід зазначити, що в цей час абсолютно фіксовані або повністю вільні валютні курси зустрічаються вкрай рідко. При фіксованому ВК держава найчастіше вимушено міняти його рівень, якщо його підтримка в чинність яких-небудь причин неможливо або недоцільно. Точно також і при плаваючому ВК уряд прямо або побічно впливає на його рівень, прагнучи підтримати більш-менш його стабільний рівень, що є однієї із цілей макроекономічної політики.

Основну роль Основну роль у цей час у регулюванні міжнародним валютних відносин

виконує Міжнародний Валютний Фонд (МВФ), створений І І944р у раках Бреттон-Вудской валютної системи. У цей час його членами є 178 країн миру, у тому числі Україна.

МВФ надає фінансову допомогу. Кожна країна може взяти кредит у МВФ, що може бути використаний лише для покритій дефіциту платіжного балансу або утворення стабілізаційного фонду. Пред'являються тверді вимоги при наданні кредиту - країна повинна розробити й здійснювати стабілізаційну програму націлену на зменшення дефіциту платіжного балансу, стримування інфляції, забезпечення макроекономічної збалансованості. При цьому МВФ може зажадати від країни проведе про ряду стабілізаційних заходів: зменшення державних кредитні, заморожування заробітної плати, скасування субсидій збитковим підприємствам і ін.