Використання організаціями схем виведення персоналу зі свого штату (аутстафінг)

Термін «аутстафінг» дослівно перекладається як позаштатний. Даним терміном називають послуги з виведення персоналу зі штату організації-замовника й зарахування його до штату організації-провайдера. При цьому співробітники продовжують працювати на попередньому місці роботи і виконувати свої функції. Крім передавання провайдеру штатних співробітників, організація-замовник одразу може набирати персонал, зараховуючи його до штату агенції.

В обох випадках організація-провайдер стає формальним роботодавцем і бере на себе повну юридичну та фінансову відповідальність за персонал, включаючи ведення кадрового діловодства, виплату заробітної плати, відрахування податків, соціальне та медичне страхування, оформлення тимчасової непрацездатності, відпусток, відряджень тощо.

На Заході подібні послуги з’явились у 60-70 роки ХХ століття, а вже сьогодні у США аутстафінг є законодавчо оформленою послугою з чітко відпрацьованим механізмом реалізації. Її надають компанії «Professional Employer Organizations» (у 50 штатах США працює 700 компаній). Їх кількість протягом останніх років щорічно збільшується на 20%, дохід галузі становить близько 42 млн. дол на рік.

В чому ж полягає відмінність аутстафінгу від лізингу персоналу? Аутстафінг подібний до лізингу персоналу, проте їх технології відрізняються одна від одної. За умов лізингу співробітники весь час перебувають в штаті організації провайдера. За аутстафінгу працівники перебувають у штаті провайдера доти, поки є потреба у них, але у разі припинення за вимогою клієнта трудових відносин зі співробітниками їх звільняють.

Також лізинг використовується за потреби в епізодичному або разовому залученні персоналу для виконання невеликого обсягу робіт, а аутстафінг застосовується у разі, коли компанія хоче зменшити витрати. У зв’язку з цим лізинг персоналу є короткостроковою формою залучення персоналу зі сторони, а за аутстафінгу персонал виводиться зі штату, як правило, на тривалий період.

Ще одна відмінність між даними поняттями полягає в лояльності працівників. За аутстафінгу наймані працівники ідентифікують себе з організацією-замовником аутстафінгових послуг, вони є носіями корпоративної культури і відповідно лояльні до неї. Лізингові працівники визнають свою належність до агенції-провайдера лізингових послуг,яка є для них джерелом корпоративної культури, тому вони є лояльними саме до агенції.

Також до відмінностей можемо віднести те, що за умов лізингу агенція-провайдер несе відповідальність за кваліфікацію, трудову дисципліну і результати праці наданих у лізинг працівників, тоді як за умов аутстафінгу агенція не несе відповідальності за перераховані моменти, а також за можливі збитки, завдані клієнту співробітниками.

Найчастіше аутстафінг використовується у представництвах транснаціональних компаній, де, як правило, українським підрозділам західних компаній установлюються обмеження щодо чисельності персоналу та жорсткі бюджетні межі з чітко визначеною структурою адміністративних витрат.

Переваги аутстафінгової технології для організації, що користується даними послугами полягаю у:

- можливості оперативно регулювати (збільшувати чи зменшувати) фактичну чисельність співробітників, не змінюючи при цьому кількість штатного персоналу;

- зниженням затрат на персонал;

- зменшення обсягів ведення кадрової документації, що в свою чергу сприяє зниженню чисельності служби управління персоналом та бухгалтерії та й витрат на їх утримання;

- можливість використання системи пільгового оподаткування, зокрема є платником єдиного податку;

- можливість уникнути таких витрат, як виплата вихідної допомоги;

- зменшення витрат часу лінійних керівників на вирішення різних кадрових питань;

- фактичне звільнення роботодавців від усіх зобов’язань щодо трудових відносин із працівниками, виведеними зі штату компанії, у тому числі й вирішення питань, пов’язаних із трудовими спорами, на агенцію, до штату якої зараховуються співробітники.

Серед основних переваг для персоналу, виведеного зі штату є:

- можливість збільшення власного доходу в результаті переведення персоналу до штату організації-провайдера;

- надання соціального пакету та індивідуальної програми планування пенсійного накопичення.

Компанії, які залучають співробітників на умовах аутстафінгу, можуть зіткнутись з різними проблемами. Серед них:

- Проблеми юридичного характеру – відсутність врегульованих процедур аутстафінгу.

- Управлінські проблеми, зокрема виникнення конфліктів між штатним і позаштатним персоналом, невпевненість у перспективах свого кар’єрного зростання, а звідси й зниження їхньої мотивації до праці, побоювання складнощів у поясненні наступним роботодавцям розбіжностей запису у трудовій книжці щодо місця роботи і реальної зайнято ті та ін.

- Проблеми пов’язані з діловою репутацією компанії.

Процедура виведення персоналу зі штату представлена на рис.3:

Рис.3 Процедура виведення персоналу зі штату

Договір про надання послуг з атстафінгу містить такі положення:

1. Предмет договору (клієнт доручає, а агенція бере на себе зобов’язання щодо надання співробітників для участі у трудовому процесі клієнта, а також пов’язаних з цим послуг).

2. Агенція зобов’язується (виконувати всі передбачені зобов’язання стосовно співробітників, у тому числі вести кадрову документацію й виплачувати співробітникам заробітну плату).

3. Клієнт зобов’язується (затверджувати кандидатури співробітників необхідної кваліфікації для відрядження, у разі прийняття рішення про припинення діяльності певного співробітника до завершення терміну дії договору попередити про це агенцію, надавати агенції щотижневі звіти про роботу співробітника та ін.).

4. Порядок розрахунків (за фактом надання послуг сторони підписують акт завдання-приймання робіт, разом із звітом агенція додатково виставляє клієнту рахунок на остаточну суму, клієнт бере на себе відповідальність за затримку виплати співробітникам заробітної плати та ін.).

5. Відповідальність сторін (якщо відряджений співробітник висуне агенції позов про відшкодування збитків, пов’язаних з виконанням обов’язків у період його відрядження до офісу клієнта, і його вимоги задовольнятимуться у судовому порядку, клієнт бере на себе зобов’язання відшкодувати агенції витрати, пов’язані із задоволенням такого позову).

6. Додатками до договору мають стати списки співробітників, які виводяться зі штату, із зазначенням їхніх особистих даних, переліком функцій і відповідальності, розмірами заробітної плати та іншими видами компенсацій.