1. За рівнем агрегованості оцінок виокремлюють такий вид трудового потенціалу:
а) трудовий потенціал працівника;
б) управлінський;
в) продуктивний трудовий;
г) індивідуальний трудовий.
2. За спектром охоплення можливостей виокремлюють такий вид трудового потенціалу:
а) колективний (груповий) трудовий;
б) управлінський;
в) структурно-формуючий трудовий;
г) трудовий потенціал працівника.
3. За характером участі у виробничо-господарському процесі виокремлюють такий вид трудового потенціалу:
а) технологічного персоналу;
б) груповий (бригадний) трудовий;
в) індивідуальний трудовий;
г) продуктивний трудовий.
4. За місцем у соціально-економічній системі підприємства виокремлюють такий вид трудового потенціалу:
а) підприємницький трудовий;
б) управлінський;
в) груповий (бригадний) трудовий;
г) індивідуальний трудовий.
5. Трудовий потенціал працівника – це…
а) індивідуальні інтелектуальні, психологічні, фізіологічні, освітньо-кваліфікаційні та інші можливості особистості, які використовуються чи можуть бути використані для трудової діяльності;
|
|
б) потенціал окремих працівників, який включає додаткові можливості їх колективної діяльності на основі сумісності психофізіологічних і кваліфікаційно-професійних особливостей колективу;
в) сукупні можливості працівників підприємства активно чи пасивно брати участь у виробничому процесі в рамках конкретної організаційної структур, виходячи з матеріально-технічних та інших об’єктивних параметрів;
г) можливості окремих категорій персоналу підприємства щодо ефективної організації та управління виробничо-комерційними процесами організації;
6. Тип одиниць, що використовується для виміру трудового потенціалу:
а) всі відповіді вірні;
б) часові;
в) вартісні;
г) натуральні.
7. Що з переліченого нижче входить до складу трудового потенціалу:
а) всі відповіді вірні;
б) психофізіологічний потенціал;
в) соціальний потенціал;
г) кваліфікаційний потенціал.
8. Показник, що використовується для оцінки розміру трудового потенціалу за витратним методом:
а) всі відповіді вірні;
б) продуктивність праці промислово-виробничого персоналу;
в) коефіцієнт змінності робочої сили;
г) коефіцієнт творчої активності працівника.
9. Метод, що використовується при порівняльному підході до оцінки трудового потенціалу:
а) всі відповіді вірні;
б) метод ділових ігор;
в) метод анкетування;
г) описовий метод.
10. Оцінювання трудового потенціалу методом «360 градусів» означає:
а) трудовий потенціал працівника оцінюється на основі суджень його професійно-трудового оточення (співробітниками, які з ним працюють);
|
|
б) трудовий потенціал працівника встановлюється експертом-оцінювачем у рамках допустимих інтервалів, які в сукупності формують фіксований розподіл усіх оцінок;
в) трудовий потенціал працівника визначається за результатами вирішення психологічних, фізіологічних та кваліфікаційно-освітніх завдань;
г) трудовий потенціал працівника визначається на основі спостережень та результатів його участі в імітаційних іграх, змодельованих під конкретну організацію.
11. Коефіцієнт, що використовується для оцінки трудового потенціалу працівників згідно з коефіцієнтною методикою:
а) всі відповіді вірні;
б) освіти;
в) посадового досвіду;
г) підвищення кваліфікації.