Оцінювання вартості машин і обладнання

1. До особливостей машин і обладнання як об’єктів оцінки належить:

а) стаціонарне закріплення за об’єктом нерухомості;

б) можливість застосування узагальнюючих вартісних показників площі, довжини, обсягу;

в) необхідність урахування ступеня ремонтопридатності;

г) ціни аналогів завжди засновані на собівартості, ціні придбання або залишковій балансовій вартості.

2. В процесі визначення вартості обладнання, яке є об’єктом лізингу, застосовується оцінка:

а) «розсипом»;

б) «потоком»;

в) «групова»;

г) «системна».

3. Системна оцінка машин і обладнання має місце в разі:

а) визначення вартості технологічних комплексів;

б) передаванні декількох одиниць обладнання в оренду;

в) продажу одиниці обладнання;

г) визначення заставної вартості окремих машин і обладнання.

4. Об’єкти машин і обладнання, що за способом установки є нерозривно прикріпленими до нерухомості – це:

а) виробничий інвентар;

б) передаточні пристрої;

в) силові машини та обладнання;

г) постійні пристосування.

5. За ступенем універсальності машини та обладнання класифікують на:

а) прогресивне та регресивне;

б) стандартизоване та не стандартизоване;

в) діюче та недіюче;

г) універсальне та спеціальне.

6. Основою вартісної оцінки обладнання за ціною однорідного об’єкта є:

а) можливий доход від експлуатації однорідного об’єкта;

б) скоректована повна собівартість виробництва однорідного об’єкта;

в) цінова інформація по комплектуючим вузлам однорідного об’єкта;

г) індекси зміни цін на групи однорідних об’єктів.

7. Якщо теоретично можливо зібрати обладнання власними силами із складових частин, що реалізуються на ринку, то для визначення вартості такого обладнання доцільно застосовувати метод:

а) розрахунку за ціною однорідного об’єкта;

б) поелементного розрахунку;

в) індексний (трендовий);

г) розрахунку за укрупненими нормативами.

8. Фізичний знос машин і обладнання переважно вимірюється методом:

а) укрупненої оцінки технічного стану;

б) пов’язаних продажів;

в) прямого аналізу характеристик;

г) капіталізації.

9. При використанні витратного підходу для оцінки машин та обладнання базою розрахунків є:

а) доход від володіння об’єктом;

б) ринкові ціни на аналогічні машини і обладнання;

в) вартість відновлення або заміщення, скоректована на величину сукупного зносу.

г) усе перераховане.

10. У процесі оцінки машин і обладнання їх класифікують за такими ознаками:

а) за видом основних засобів, за стадією життєвого циклу, відповідно до діючого Державного класифікатора України;

б) за правом власності, за способом придбання та походження, за ступенем універсальності;

в) відповідно до діючого порядку нарахування амортизації, за функціональними призначеннями.

г) усе перераховане.