Значення системи зберігання і транспортування аграрної продукції

Сільськогосподарська продукція виробляється у великих обсягах і має різноманітні характеристики: може мати тривалий і дуже короткий строк зберігання, є сировиною (стандартна продукція) і готовим для споживання продуктом, має низьку вартість за одиницю ваги і високу. Це вимагає використання різних способів транспортування і зберігання товару, вимагає великих обсягів перевезень для даних видів продукції. Це робить транспортування аграрної продукції складним але дуже важливим.

Значення системи зберігання і транспортування аграрного ринку полягає в наступному:

1. Періоди споживання часто не збігаються із періодами виробництва сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки. Це характерно для продукції рослинництва. Система зберігання дозволяє поєднати ці періоди.

2. Місце споживання знаходиться на певній відстані від місця виробництва. Транспортування дозволяє доставляти сільськогосподарську продукцію і продукти її переробки до місця споживання. Це має особливо важливе значення при міжнародній торгівлі.

3. Вартість послуг по зберіганню і транспортуванню впливає на рівень цін на сільськогосподарську продукцію і продукти її переробки на внутрішньому ринку.

4. Рівень ефективності систем зберігання і транспортування є одним із основних чинників конкурентоспроможності сільського господарства у міжнародному масштабі. Країни, що мають найбільш ефективну інфраструктуру транспортування і зберігання, як правило, є найбільш продуктивними та конкурентоспроможними у галузі сільського господарства.

5. Зниження вартості транспортних послуг (або підвищення їх якості) створює можливості для поглиблення спеціалізації між виробниками (окремими підприємствами або країнами). Така спеціалізація дозволяє сільському господарству більш продуктивно використовувати обмежені ресурси.

Значення транспорту для сільського господарства. Транспортування було важливою основою для значного зростання продуктивності сільського господарства у країнах з розвиненою ринковою економікою. Транспортування мало унікальну роль і пряме відношення до сільського господарства у зв’язку з характеристиками аграрного виробництва, сільськогосподарської продукції і аграрного ринку.

Теорія розміщення допомагає пояснити чому окремі господарства або галузі діяльності схильні розміщуватися біля споживачів або постачальників ресурсів (наприклад, сировини), а інші можуть розміщуватися в будь-якому місці. Через залежність сільського господарства від наявності ресурсів і погодних умов (за винятком окремих підгалузей), воно залишається дуже залежним від місця розміщення земельної ділянки. Як наслідок, сільське господарство є географічно розосереджене через потребу у значних обсягах землі і тому виникає потреба у системі транспортування.

Комерційний аграрний сектор все більше залежить від виробництва у регіонах, віддалених від місця споживання продукції. Просування аграрної продукції від виробника до кожного споживача ефективно, прибутково і у необхідній формі створює умови для розміщення сільськогосподарського виробництва в регіонах, найбільш пристосованих для виробництва окремих видів продукції (максимізації використання земельних ресурсів).

Спеціалізація сільського господарства залежить від наявності повноцінної транспортної системи, включаючи всі основні види транспорту: водний, залізничний, автомобільний, повітряний. Ці види транспортування є як доповнюючими, так і конкуруючими між собою при транспортуванні виробничих ресурсів і готової сільськогосподарської продукції. Завдяки транспортуванню виробництво окремих видів сільськогосподарської продукції може розміщуватися в тих регіонах, де природні і кліматичні умови (і як наслідок – продуктивність) є найбільш сприятливі для розвитку сільського господарства (приклади – виробництво чаю, кави, цукру, зернових).

У світі досліджено багато прикладів, які показують вплив розвитку транспорту і зміни транспортних витрат на розміщення сільськогосподарського виробництва і на його регіональну спеціалізацію. Так, у США південно-західні штати і Каліфорнія стали основними постачальниками свіжих овочів лише в результаті появи і розвитку вагонів-рефрижераторів і більш ефективних контейнерів-рефрижераторів. Домінування цих штатів на ринку в подальшому було прямим наслідком розвитку автомобільного транспорту (швидкісні потужні тягачі з причепами-рефрижераторами). Інший приклад – зміщення виробництва м’яса бройлерів з півночі США на південь було наслідком розвитку транспортування зерна річковим транспортом (баржі) і більш конкурентними тарифами на перевезення ним зерна порівняно з залізничним транспортом.

Окремі підприємства з переробки сільськогосподарської продукції системи “точно в строк” для зниження загальних витрат на здійснення функції логістики.

Сезонність аграрного виробництва створює нерівномірне навантаження на системи транспортування і зберігання. Пікові періоди пов’язані з перевантаженням транспорту і системи зберігання або значним не завантаженням потужностей по зберіганню. Це порушує питання про оптимальне розміщення складських потужностей і їх влив на важливі аспекти внутрішньої і міжнародної транспортної системи.

З розвитком торгівлі сільськогосподарською продукцією транспортна система і система зберігання може стати обмеженням, і призвести до втрат потенційних торгівельних вигод. Це вимагає усунення таких обмежень шляхом розвитку конкуренції, інвестування у оновлення транспортної інфраструктури, залучення приватних компаній до надання послуг, удосконалення державного регулювання. Це вимагає чіткого розуміння як транспортна система працює, які існують матеріальні потоки, як вони можуть змінитися при зміні певних умов.