Додаткові друкарські секції

Щоб збільшити операційні можливості малоформат­них друкарських машин, фірми-виробники закладають у друкарських машинах можливість вбудовувати сателітну друкарську секцію (рис. 2.35). Вона складається з форм­ного циліндра з фарбовим і зволожувальним апаратами. Сателітна секція приєднується до основної друкарської секції, використовуючи її офсетний.циліндр.

Таким чином, під час друкування на офсетний циліндр накладаються два фарбові зображення, які потім перено­сяться на задруковуваний матеріал. Через змішування фарбових зображень на офсетному циліндрі, а не на па­пері, сателітні секції не можна вважати повноцінними дру­карськими секціями. Дійсно: внаслідок накладання однієї фарби на іншу відбувається їх змішування, а, отже, втрата чітких контурів, розмивання фарбових переходів, місцеве розтискування елементів зображення через збільшення товщини фарбового шару; під час друку спостерігається швидке емульгування та змішування фарб, що потребує

ОСНОВНІ МЕХАНІЗМИ ТА ПРИСТРОЇ

Рис. 2.36.

Схема друкарської

машини із сателітною

секцією:

1 — формний циліндр;
V — формний циліндр
сателітної секції;

2 — офсетний циліндр;

3 — друкарський циліндр;

4 — аркуш;

5 — сателітна секція

частого змивання офсетного полотна та друкарських форм; як правило, сателітна секція має спрощені, малорозвинуті фарбовий і зволожувальний апарати, а тому не може за­безпечити якісного друкування плашок, фонових заливок, великих за розмірами елементів зображення і, звичайно, кольорових зображень; виконана приставною, сателітна секція немає жорсткого з'єднання з офсетним циліндром, що призводить до нерівномірного друку (насиченості ко­льору) та до ускладнень із суміщенням зображень.

Тому сателітну секцію рекомендують застосовувати лише при невеликих тиражах, для задруковування, а, фак­тично, вдруковування невеликих за площею зображень (краще текстових або штрихових), наприклад, кольорових заголовків до тексту.

Аналогом сателітної секції є додаткові друкарські апарати, що ще зустрічаються в окремих моделях серед-ньо- та малоформатних машин, для вдруковування зобра­ження методом високого друку з фотополімерних форм. Максимальна площа задруковування при цьому не пере­вищує ЗО % від максимального формату друкування.

2.7.3. Пристрої автоматичної заміни друкарських форм

Однією з найбільш працемістких, відповідальних та найменш механізованих операцій підготовки машини до друку є операція заміни друкарських форм. Фірми-вироб-ники сучасного друкарського обладнання встановлюють або пропонують систему автоматичної заміни форм у дру­карській машині.

Система автоматичної заміни друкарських форм ви­конує: знімання й виведення попередньої та встановлення

86

Розділ 2

й закріплення наступної друкарської форми на формному циліндрі. Для друкарських машин, обладнаних системою штифтового приведення, можна говорити про автоматичне виконання цієї операції разом із попереднім приведен­ням. Друкарська форма в систему встановлення закла­дається або вручну, або, при використанні спеціального магазину, подається автоматично. Сьогодні вже серійно виготовляються малоформатні друкарські машини, в яких можливе об'єднання системи встановлення з процесором оперативного виготовлення або підготовки до друку форм, отриманих за схемою «computer-to-plate».

2,7.4. Автоматичні" змивальні пристрої

Щоб знизити працемісткість та витрати часу на опе­рації змивання поверхні декеля офсетного циліндра, очи­щення форми та друкарського циліндра, фірми-виробники пропонують автоматизувати цей процес встановленням у друкарській машині систем автоматичного змивання. Ця система дозволяє значно зменшити простої під час змивання, економніше витрачаються змивальні матеріали, спрощується обслуговування важкодоступних місць.

Найпоширенішими є дві системи миття: «нескінченним рушником» (рис. 2.37, де: / — притискувальний валик;

2 — соплова система; 3 — змивальне полотно; 4 — циліндр

3 формою; 5, 6 — стабілізуючі перекладини; 7, 8 — катуш-
ки, 9 — мийний засіб, що поступає з сопла) та щіткою.
Недоліком миття «рушником» є те, що на практиці руш­
ник виявляється не таким вже «незкінченним», а його часта
заміна є невиправдано дорогою. Система ж змивання
щіткою є практично вічною. Єдиним її недоліком вва­
жається те, що під час миття формного циліндра можливе
зниження тиражостійкості форми.

З 5

Рис. 2.37. Будова

пристрою миття

«нескінченним

рушником»

ОСНОВНІ МЕХАНІЗМИ ТА ПРИСТРОЇ

2.7.5. Лакувальні пристрої

Одним із найпростіших та найпоширеніших способів оздоблення відбитків є лакування — нанесення на відби­ток шару лаку, який, висихаючи, утворює щільну блискучу прозору плівку, що не тільки облагороджує відбиток, але й захищає його від стирання та дії вологи. Лакування ши­роко застосовується при друкуванні обкладинок книжко­во-журнальної продукції, листівок, календариків, етикеток та іншої продукції, що вимагає привабливого та стійкого зовнішнього вигляду. Існує чотири варіанти нанесення лаку на задруковувану поверхню, як це показано на рис. 2.38, де: / — лакування через фарбовий апарат; 2 — лакування через секцію зволоження; 3 — лакування за допомогою лакувальної секції (двовалковий апарат); 4 —лакування за допомогою лакувальної секції (система хаммель-ракель).

Рис. 2.38. Схеми пристроїв для нанесення лаку

Друкарські машини середнього й великого формату та фарбовості, як правило, не менше 4, призначені для ви­конання друку та лакування відбитків за один прогін, об­ладнують спеціальними лакувальними секціями. Поряд із такими секціями необхідне встановлення і секцій сушки (залежно від типу лаку), внаслідок чого друкарська маши­на стає ще більш дорогою та габаритною. Дисперсійними лаками можна також лакувати через фарбовий чи зволо­жувальний апарати друкарської машини.

Одним із досягнень розвитку технології лакування є так зване вибіркове лакування. На відміну від звичай­ного суцільного лакування відбитків, при вибірковому лак наноситься за допомогою звичайної офсетної або ж спе­ціальної еластичної форми — аналога друкарської форми флексографічного друку, лише на ті місця відбитка, де це потрібно. Окрім можливості створення спеціальних

88 ___________________________________________________________ Розділ 2

оздоблювальних ефектів, наприклад, підкреслення окремих елементів зображення, вибіркове лакування дає велику економію дорогого лаку, наприклад, при вибірковому лаку­ванні ілюстрацій, розташованих на сторінці разом із тек­стом. Вибіркове лакування є просто необхідним при дру­куванні етикеткової або пакувальної продукції, оскільки лак не повинен наноситись на клапани (клей не буде доб­ре змочувати та склеювати). Обмеженням до широкого впровадження вибіркового лакування є необхідність виго­товлення спеціальних форм та встановлення лакувальних секцій з пристроями приведення зображення.

Спеціальні лакувальні машини призначені для лаку­вання відбитків зараз застосовуються рідко. Але при відсут­ності в друкарській машині окремої лакувальної секції лакування проводять у звичайній друкарській секції, попе­редньо відключивши або розібравши (потрібно зняти нако-чувальні валики) зволожувальний апарат та встановивши на формний циліндр використану друкарську форму. Іноді для лакування застосовують не фарбовий, а зволожуваль­ний апарат. Але і в цих випадках сушіння є необхідним.

При лакуванні на друкарській машині без сушильної секції, що в окремих випадках (наприклад, для лаків УФ-закріплення) просто недопустиме, потрібно значно упо­вільнювати швидкість роботи друкарської машини. Щоб відбитки не злипались між собою, їх треба одразу ж (неве­ликими партіями по 20—50 шт.) знімати з стапельного стола друкарської машини і розкладати для висушування, що вимагає великих площ.

Альтернативою лакуванню при виготовленні обкла­динок книжково-журнальної продукції та при оздобленні аркушевих виробів є припресовування полімерної плівки (ламінування).