Розділ 4

164____________________________________________________ Розділ 4

№ 2 — папір з приблизно рівним вмістом целюло­зи і деревної маси, призначений для підручників вищих навчальних закладів або книг з малою кількістю ху­дожніх ілюстрацій (умовний термін користування до 20 років);

№ 3 — папір, утворений волокнами деревної маси з добавкою волокон целюлози і призначений для брошур і книг з невеликим терміном користування (близько п'я­ти років). Зараз практично не виготовляється.

Асортимент друкарського паперу зарубіжних вироб­ників не зовсім відповідає прийнятій у нас класифікації. За міжнародним стандартним поділом розрізняють:

— папір — виріб з масою до 225 г/м²;

— картон — виріб з масою вище 225 г/м².

Проте, цей поділ умовний, оскільки деякі вироби з ма­сою нижче 225 г/м² називають картоном, а вироби з ма­сою вище 225 г/м² — папером.

Наприклад, у Німеччині використовують такий поділ:

— папір — від 7 до 150 г/м²;

— картон — від 250 до 450 г/м²;

— папа (папка) — більше 600 г/м².
У Швейцарії:

— папір — до 150 г/м²;

— картон — від 160 до 700 г/м²;

— папа (папка) — від 800 до 2400 г/м².

У Польщі за волокнистим складом папір поділяють на:

— BD (бездеревний) — целюлозна маса і (або) маса
довговолокниста;

— PD (напівдеревний) — целюлозна маса з добав­
кою ганчіркової маси і (або) маси напівхімічної;

— D (деревний) — ганчіркова і макулатурна сирови­
на з добавкою целюлозної маси;

— М (змішаний) — різні волокна.

За товщиною, або, практично, за масою квадратного метра паперу розрізняють:

— папір — виріб з масою до 250 г/м²;

— картон — виріб з масою вище 250 г/м².