Загальні положення про безготівкові розрахунки
Здійснення беготівкових розрахунків пов'язане з наявністю у учасників цивільних відносин банківських рахунків, режим яких передбачає проведення безготівкових розрахунків за рахунок тих сум, які містяться на цих рахунках, якщо інше не встановлено законом та не обумовлено певною формою розрахунків. Форми і порядок безготівкових розрахунків регулюються гл. 74 ЦК (статті 1087-1106), яка має уніфіковану та логічну структуру в сфері правовідносин по розрахункам: загальні положення про розрахунки, розрахунки із застосуванням платіжних доручень, розрахунки за акредитивом, розрахунки за інкасовими дорученнями, розрахунки із застосуванням розрахункових чеків. Положення названої глави ЦК про розрахунки увібрали в себе всі позитивні досягнення цивілістичної думки та досвід міжнародної банківської практики1, бо при цьому враховувались положення міжнародних банківських правил та звичаїв, наприклад, Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів, Уніфіковані правила по інкасо тощо2.
|
|
ЦК містить наступні принципові положення, на яких мають базуватися правовідносини по розрахунках у безготівковій формі:
- необхідність стабільного регулювання розрахункових відносин, а також з метою їх однакового застосування порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється ЦК, законом та банківськими правилами;
- прерогатива регламентування розрахункових відносин різними підзаконними нормативними актами є невеликою, оскільки стосується тільки банківських правил та звичаїв ділового обороту щодо цих правовідносин;
1 Закон України від 18 березня 2004 р. «Про загальнодержавну програму адаптації
законодавства України до законодавства Європейського Союзу».
2 Див.: Міжнародна торгівельна палата / Міжнародний договір від 1 січня 1993 р.
№ 500; Уніфіковані правила по інкасо / Міжнародна торгівельна палата, Міжнародний
договір від 1 січня 1979 р. № 322.