Недоговірні зобов 'язання

що частіше відбувається при універсальному правонаступництві (на­приклад, майно отримане за заповітом, який згодом визнаний судом недійсним). За межами цих наслідків є передача потерпілому не тієї ж самої, а такої ж однорідної речі (речей). Відповідно до цього під не­можливістю повернення безпідставно набутого в натурі розуміється відсутність однорідних речей. Отже, засобом задоволення вимог по­терпілого при безпідставному набутті його майна іншою особою є повернення речі або сплата грошової компенсації.

При поверненні майна в натурі набувач відповідає за будь-які його недоліки, в тому числі й випадкові, недостачу або погіршення майна, які виникли після того, як він дізнався або міг дізнатися про безпід­ставність збагачення. До цього моменту він відповідає лише за уми­сел і грубу необережність (ч. 1 ст. 1214 ЦК).

Обов'язок щодо повернення майна або компенсації його вартості повинен бути виконаний його набувачем негайно після того, як він дізнався про безпідставність отримання цього майна. В інших випад­ках він має відшкодувати потерпілому збитки, викликані наступною зміною вартості майна.

Безпідставно набуте майно може приносити доходи або плоди як природне породження самої речі (приплод тварин тощо) або на під­ставі укладання цивільно-правових правочинів (передача майна в найм тощо). Оскільки безпідставним було саме набуття (збереження) майна, безпідставним буде і отримання доходів і плодів (приплоду) від нього. Але закон визнає отримання доходів і плодів безпідстав­ним лише за умови, коли набувач майна знав або повинен був знати про безпідставність його отримання. Тому набувач повинен поверну­ти або відшкодувати потерпілому всі доходи, які він одержав або міг одержати з цього майна з того часу, як дізнався або міг дізнатися про безпідставність його набуття (ч. 1 ст. 1214 ЦК). Доходи або інші виго­ди, отримані ним до цього часу, не підлягають поверненню або від­шкодуванню.

Законодавець окремо вирішив.також питання щодо відшкодуван­ня потерпілому доходів при безпідставному користуванні його гро­шовими коштами. Згідно з ч. 2 ст. 1214 ЦК на суму безпідставного грошового отримання підлягають нарахуванню проценти за користу­вання чужими коштами з того часу, коли набувач дізнався або міг дізнатися про безпідставність отримання або збереження грошових коштів. Проценти підлягають нарахуванню відповідно до правил ст. 536 ЦК.

Безпідставне набуття може полягати у набутті (збереженні) не тільки майна, а й майнових прав. У цих випадках зміст вимоги потер­пілого зводиться до поновлення безпідставно втраченого ним права.

Безпідставно набуте майно, що не підлягає поверненню. У ви­падках, прямо передбачених законом, майно, яке передане іншій осо­бі, не може бути витребуване назад як безпідставно отримане. Пе­релік таких випадків вказаний у ст. 1215 ЦК. Серед них позначені

відносини, пов'язані з отриманням грошових сум, які надавалися осо­бам як засоби до існування. В якості цих засобів можуть виступати безпідставно виплачені заробітна плата та платежі, які до неї дорів-нюються (стипендії, пенсіїї, допомоги тощо), за умови відсутності ра­хункової помилки або недобросовісності з боку набувача. За такої ж обставини і таких же умов не підлягають поверненню суми, які не по­винні були виплачуватися із заподіяння шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Не підлягають повернен­ню суми, виплачені у більшому, ніж повинно отримувачеві, розмірі або вдруге за аліментними зобов'язаннями й інші суми, якщо для от­римувача вони були засобом до існування.

Отримання безпідставно набутого майна породжує обов'язок по­вернути отримане лише за умови, що майно отримано за рахунок то­го, хто поніс відповідні втрати у майні. Зустрічаються випадки, коли особі передається майно, яким вона володіла хоча б і без відповідного права на нього, або майно, яке підлягає передачі їй у майбутньому. В таких випадках обов'язку повернути отримане не виникає, оскільки немає потерпілого, тобто особи, за рахунок якої майно отримане. На цій підставі не підлягає поверненню як безпідставно набуте майно, передане в рахунок виконання зобов'язання або до настання строку його виконання, якщо зобов'язанням не передбачено інше, або зі спливом строку позовної давності. У наведених випадках взагалі не­має безпідставного набуття. Передача майна в рахунок виконання зо­бов'язання до настання строку його виконання не може розцінювати­ся як отримання неналежного, бо боржник, хоча і достроково, але передає кредитору майно, тобто виконує свій обов'язок, який випли­ває із договору або закону. Це правило застосовується у всіх випад­ках дострокового виконання зобов'язання, незалежно від обов'язко­вості отримання такого виконання для кредитора.

SS1

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА.................................................................................................. З