Який склад мастил? Що означає тиксотропне термозміцнення? Які з мастил мають таку властивість: ШРУС-4, 1-13? Як відрізнити ЛІТОЛ-24 від солідолу експрес аналізом?

Мастило за своїм складом є складною речовиною. В найпростішому випадку вона складається з двох компонентів — оливної основи (дисперсне середовище) та твердого загусника (дисперсна фаза). Більшість мастил мають у своєму складі 80.90 % нафтових або синтетичних олив, до яких з метою надання їм пластичності вводять 10.20 % того чи іншого загусника. Крім того, пластичні мастила можуть містити до 5 % води і до 10 % графіту, стабілізатори та інші речовини.

Як загусник найчастіше застосовують мила різних металів (натрієві, літієві кальцієві), тверді вуглеводні (парафін, церезин і їх суміші), які здобувають з нафти та інших речовин.

Для виготовлення мильних загусників використовують індивідуальні жирні кислоти, які одержують із природних жирів та синтетичних жирних кислот. Перші мастила дістали назву жирових, а другі — синтетичних.

Вуглеводні мастила здобувають сплавленням нафтової оливи з твердими вуглеводнями. Вони мають невисоку температуру плавлення, абсолютно не розчинні у воді, крізь них слабко просочуються водяні пари. Ці мастила легко наносяться зануренням деталі в мастильний розплав або за допомогою щітки. Навіть тонкий шар вуглеводневого мастила (близько 0,5 мм) надійно захищає поверхню від шкідливої дії води та пари. Виходячи з цього, виготовляють такі мастила як консерваційні та захисні.

Тиксотропне термозміцнення - це коли чим більше працює мастило тим більше стають твердішими за рахунок тиксотропного перетворення і температур. При роботі структурний каркас мастил руйнується під дією на­вантажень, потім самовідбудовується. Легкість переходу з пластич­ного стану у в'язкотекучий, і навпаки, так звані тиксотропні перетворення забезпечують переваги мастилам перед рідкими оливами. Також перевагами мастил перед оливами є малі питомі витрати, здатність утримуватися в негерметизованих вузлах тертя, кращі зма­щувальні властивості, більш високі захисні властивості, висока еко­номічність застосування. Незвичайний стан мастил, якого не мають оливи, і визначив назву - високоструктуровані тиксотропні дис­персії, що можуть вживатись як антифрикційні (змащувальні), консерваційні (захисні) і ущільнювальні матеріали.

До мастил які мастил мають тиксотропне термозміцнення відноситься кардані мастила - ШРУС-4, натрієво-кальцієві мастила ЯНЗ-2, 1-13, літолеві мастила ЛИТОЛ-24.

Таблиця 1. Визначення типу мастила експрес-аналізом