Голова як м’яч

Коли нам тулять відверту неправду, то постає питання: а що ж робити? Зіграти роль барана, який ствердно киває головою перед телеекраном? Голосно обурюватися у герметичних стінах власної кухні? Відкрито й публічно кричати про брехню, а потім шукати країну для притулку та еміграції? Віце-прем’єр Колесніков вже пригрозив розправитися із тими, хто бере під сумнів його цифри витрат на Євро-2012. І як сказав би екс-міністр Луценко, до цих слів Бориса Вікторовича треба ставитися з повагою.

Видно, що корейські потяги Хюндай добряче розхитали радянські колії та нерви віце-прем’єру, і він вже давно й хаотично заблукав у цифрах. То він заявляє: «Витрати безпосередньо на чемпіонат не перевищать 700 мільйонів доларів − це два стадіони у Києві та Львові». А вже в дні фінальної частини чемпіонату − от таке: «прямі операційні витрати України на Євро-2012 становлять понад 414 мільйонів гривень». Можливо, що ключовим є слово «понад»? Бо навіть аматори арифметики можуть глянути на цільову програму, що затверджена постановою КМУ від 14.04.2010 N 357 «Про затвердження Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу (зі змінами)». А там написано: витрати з підготовки та проведення «Євро-2012 – Україна» загалом: 18 635,2 мільйонів доларів США; у тому числі за рахунок державних коштів (бюджети, кошти державних підприємств) 12 939,88 мільйонів. Навіть глава Нацбанку Арбузов знає чим відрізняються 414 мільйонів гривень від 13 мільярдів доларів.

Важко буде розкласти пасьянсом тринадцять мільярдів баксів державних коштів так, щоб видимими витратами на сам чемпіонат лишилася купка гривень. Можна лише поспівчувати безіменним державним фокусникам, яким доручать цю почесну й нелегку місію одразу після свистка у фінальному матчі Італія-Іспанія.

Борис Колесніков пообіцяв опозиції незабутні літні зустрічі: «коли це говорять офіційні особи, в тому числі парламентарії, представники опозиції, після 1 липня ми чекаємо суду». Але чи впораються до цих судів незалежні прокурорські слідчі Пшонки-Кузьміна? Бо навіть великі фанати м’яча і прихожани Церкви Свідків Покращення вже знають останні вісті із застінків генеральної прокуратури. За результатами прокурорських перевірок у Львові встановлено, що «із держбюджету іноземній компанії сплачено 15,1 мільйона гривень, хоча фактична вартість виконаних робіт, за висновками контрольно-ревізійного управління в області, становить 180 тисяч гривень». Прокуратурою Дніпропетровської області перевіряється законність проведення держпідприємством «Дніпропетровський облавтодор» 11 тендерів на 704,8 тисяч гривень. А в самій столиці, в епіцентрі боротьби із корупцією, − «прокуратурою Печерського району порушено кримінальну справу стосовно директора державного підприємства, через дії якого на демонтаж пластикових сидінь стадіону НСК «Олімпійський» перевитрачено майже 250 тисяч гривень».

А ще офіційно повідомили, що «проводяться перевірки з питань законності використання бюджетних коштів, виділених на підготовку до Євро-2012, при закупівлі товарів, робіт та послуг КП «Київський метрополітен», КП «Міжнародний аеропорт «Київ». Це так, до прикладу перше-ліпше повідомлення зі стрічки новин. Якщо ж «прямі операційні витрати України на Євро-2012 становлять понад 414 мільйонів гривень», то що ж тоді «копає» така дружня прокуратура? А от за такі риторичні запитання після 1 липня можна й до суду прогулятися, попереджають нас. Та що там свої! Найгірше буде братам-полякам. Їх видання «Оглядач фінансовий» (Obserwator Finansowy.pl) осквернило «ум, честь і совість» нашої футбольної епохи й написало: «вартість підготовки України до Євро 2012 становила 108 мільярдів гривень, або біля 14 мільярдів доларів. На підготовку до чемпіонату у 2008−2012 роках вона загалом витратила 9% відсотків ВВП, тоді як Польща десь в межах 5%». Цікаво, скільки впаяє полякам Печерський суд за таке?!

Так що ж робити, коли тебе мають за повного барана і засипають цифрами? Бекати-мекати від задоволення й гордості за рідну статистику.

Прес-братія Державної прикордонної служби, виконуючи заповіти генерала армії Миколи Литвина, розродилася сенсаційною заявою: з початку Євро-2012 кордон України перетнуло 7 мільйонів чоловік і близько 1,7 мільйона транспортних засобів. А далі йде наукове обґрунтування цього чуда міграції на прикладі лишень одного матчу: «це насамперед пов’язано з проведенням в Україні півфінального матчу футбольного чемпіонату Євро-2012 між збірними Португалії та Іспанії. Під час чвертьфінальних матчів в Україну через кордон прослідувала найбільша за останній час кількість людей − понад 340 тисяч».

Цинічний ворог народу та особистий недруг прикордонників має спробувати самостійно розмістити гостей у просторі й часі гостинного Донецька. На сам стадіон теоретично можуть зайти 51 504 іспано-португальців. За умови, що жоден мешканець Донбасу на стадіон не піде. І жоден інший футбольний фанат, навіть якщо він напівтверезий та з прапором СРСР, у футболці «Раша вперьод», не буде заважати гостям з Піренеїв відпрацьовувати правдиву схему прикордонників.

Ухххх! Трохи розіпхали інтуристів. Але ж куди подіти ще 290 тисяч без футбольного квиточка? Усіх разом відправити у фан-зону в центрі міста? Так міський прес-центр чемпіонату офіційно ж заявив: «300 тисяч уболівальників відвідали фан-зону Донецька в дні Євро-2012». Тобто за всі тижні Євро-2012, а не за один вечір! І знову ж за категоричної умови, що мешканці Донецька та гості міста туди ні ногою! От така «нєстиковочка», пане генерале!

А ще цікавіше погратися у футбольний квест «Розмісти 7 мільйонів чоловік та 1,7 мільйонів авто від прикордонної служби». Для початку − хай буде усім порівну того євро-щастя. Тоді, мешканці Львова, Харкова, Донецька та Києва мали б побачити на паркінгах по 425 тисяч машинок з іноземними номерами. І якщо уявити, що усі сім мільйонів порівну розділили любов до футболу, то у кожне з цих міст в’їхало ще й по 1 мільйону 750 тисяч галасливих футбольних фанатів.

Прикордонники скромно промовчали скільки з тих «футбольних мільйонів» були росіянами й білорусами, які мігрували на кримські курорти та чорноморсько-азовські пляжі. І правильно зробили, що і їх порахували! А що ці відпочиваючі не будуть дивитися футбол?! У сусідів справи катастрофічні. Польська Туристична організація очікувала на 800 тисяч вболівальників за весь чемпіонат. Глава правління державної компанії PL2012 Марчін Херра підсумував, що іноземних туристів «трохи менше», ніж 600 тис. осіб.

Фі, слабаки! У нас от шведів приїхало аж 12 тисяч і 3 тисячі французів плюс тисяча англійців, майже 20 тисяч данців та голландців сумарно було. А ще 6 тисяч португальців, 15 тисяч німців і майже 60 тисяч поляків. Клацни «+» на калькуляторі − якраз сім мільйонів! Вчися додавати! Та й у кожного, хто має кольоровий телевізор вдома і сумнівів ніколи не виникало: увімкнув трансляцію, а там сім мільйонів горланять «го-о-о-ол» різними іноземними мовами. Усе ж на власні очі видно!

Віце-прем’єр Борис Колесніков заявив за кілька днів перед початком, що Україна заробить на Євро-2012 не більше, не менше як 1,5 мільярда доларів. Правда за попередніми підрахунками прибутків, які виручили футбольні міста Євро-2012, щось не все «грає» в графі «і того». Беремо лише офіційні заяви: пів мільярда гривень заробив Львів (62,5 мільйони доларів), Донецьк заробив 300 мільйонів гривень (37,5 мільйонів доларів). Харківські чиновники поки про сумарні прибутки завбачливо мовчать. А столичний держадміністратор Попов і так попереджав, що вони і не планують заробити на чемпіонаті, а лише потім іміджева складова спрацює позитивно на майбутнє. От мудрий дядько, га?!

Лише Львів з Донецьком вже дають «нагора» сто мільйонів баксів. А якщо ще й Харків з Києвом стільки, то точно півтора мільярди й буде! Усе правильно. Усе сходиться, а ні − тоді бухгалтера з статистом віддайте судді Кірєєву. Як кажуть у відповідь на всяку критику − «злапихатєлі хрєнови». Дівчата красиві, пиво дешеве, і расисти за тобою не ганяють − усе сподобалося єврогостям України. Спасибі партії за це! А якщо комусь щось не подобається з циферками, то як кажуть у популярній харківській колонії: «ВелкАм ін Юкрейн!» (Дніпроград. – 02. 07. 2012).