Ресурсомор не вдасться пересидіти нікому

Вимирання українців відбувається такими надшвидкими темпами, що за рівнем смертності Україна уже наближається до Сомалі. Як це взагалі могло статися на найкращих у світі чорноземах, на благодатній землі з освіченим і працьовитим народом? Чи є головними причинами мізерна заробітна плата, низький рівень життя, важкі умови праці, кричуща соціальна нерівність в суспільстві, недоступність професійного лікування, алкоголізм, неможливість забезпечити повноцінне харчування і заробити на квартиру для тих, хто не входить, або ж не обслуговує владний режим?

На загал, алкоголізм у цьому списку лише один із інструментів для пришвидшеного усунення із життя тих, хто не вписується в реєстри «потрібних» людей, залучених для обслуговування потреб олігархату. Хоча українець «зношується» і так, не маючи можливості для фізіологічного і психологічного відновлення свого організму, змушений з усіх сил бігти за «механічним зайцем» прогнозованих негативних змін, наперед знаючи що у нього немає жодних шансів коли-небудь його взагалі наздогнати.

За своєю ментальністю українці взагалі-то індивідуалісти. Але настає час зрозуміти, що їм по одному з катастрофічною ситуацією в Україні не справитися. Ресурсомор лише поглиблюватиметься, і може пройти іще трохи часу і вся Україна належатиме взагалі кільком особам. І якщо все відбуватиметься такими ж темпами, то перший у світі трильйонер буде проголошений саме на українській території.

Сучасний геноцид в Україні, націлений проти української нації, має цілком рукотворний і цілеспрямований характер. І відповідальними у його проведенні несуть, в першу чергу, батьки-засновники, вони ж «куратори» України. Які підсадили свого часу Леоніда Кучму до влади, щоб той заклав фундамент системи, за якої професійні навички, моральні принципи і фахова підготовка людини не мають жодного значення. Головне – це відданість антиукраїнській системі та повна сервільність, до якої сам Кучма неодноразово закликав.

«Куратори» України всі ці роки не дуже бажали публічно «світитися», але це не означає, що їх зовсім немає. Це саме вони напустили «дніпропетровську», а потім і «донецьку» орду на Київ. І для них сьогодні найголовніше завдання – це віднайти схеми, за яких би, якимось чином, вдалося легітимізувати «законно приватизовану» олігархатом і ними власність, і, головне, зробити для українців умови життя такими нестерпними, щоб потім, після незначного покращення, вони змирилися із тим, що з ними було зроблено раніше.

Нині вийшло так, що інтереси української нації абсолютно не перетинаються з інтересами Української держави, яка приватизована на користь кураторів і олігархів та їхніх приспішників. І вимирання українців ніколи не вдасться зупинити, допоки вони не стануть повноцінними хазяями своєї території, землі і ресурсів... (Дніпроград. − 19 червня. – 2012).