Синтоїзм

Синтоїзм – це традиційна релігія японців, яка нині співіснує в Японії з буддизмом, конфуціанством і християнством. Синто (буквально – шлях богів) бере початок у VІ – VПІ ст. в центрі культу Аматерасу – сонячної богині, ім’я якої означає “та, що освітлює небо”. Від неї починали свій родовід японські імператори. Важливою особливістю синтоїзму є специфічний культ предків (боги камі), котрих треба вшановувати не лише з поваги та вдячності, а й через побоювання, щоб вони не наробили лиха нащадкам.

Камі – тільки японські боги, в них вірять лише японці. Ставлення до різних богів неоднакове: одних – сильних, добрих – поважають, інших – кволих, злих – зневажають. Уявляють їх людьми, звірами, птахами, горами, ріками, травами чи деревами. Усе незвичайне викликає благоговіння та страх. Усе це – камі, наділені надприродною силою.

Синтоїстський храм має дві обов’язкові частини: святилище, де зберігається священний предмет, в якому перебуває божество, та зал для тих, хто прийшов помолитися. Будівлі споруджують у чіткому храмово-архітектурному стилі. Зображень богів нема, але бувають зображення тварин – лисиць, мавп, оленів, тигрів та ін., у яких втілені божества. Крім храмів, споруджують і невеликі вівтарі в будинках віруючих. Перед ними теж читають молитви, мета яких – викликати задоволення конкретних камі, зробити їм приємне, нагадати про свою повагу та відданість, принагідне висловивши їм своє бажання.

Щоби мати духовний сан (стати каннусі), потрібно закінчити відповідний навчальний заклад, отримати один з чотирьох ступенів освіти. Жінки теж можуть стати каннусі, але це трапляється дуже рідко. У храмі каннусі носять біле кімоно, білу спідницю та чорну шапочку. Поза храмом – одяг звичайний.

Із синтоїзмом пов’язане буденне життя японця – народження дітей, початок їхнього навчання та повноліття, заручини, укладання шлюбів, спорудження будинків тощо. У всіх цих випадках дбають про камі та духів предків. Синтоїстські вірування глибоко проникли в життя й побут японців, але це не заважає їм звертатись і до інших культів, зокрема, до буддизму та християнства.

Тривале співіснування синтоїзму, передусім, з буддизмом зумовило розподіл функцій цих релігій у житті японського суспільства. Домашні обряди, а також ті, що пов’язані з народженням дитини та шлюбом – це сфера синтоїзму, а поховальний культ – царина буддизму.