Гетьманування К. Розумовського (1750 – 1764 рр.)

Єлизавета Петрівна (1741 – 1761 рр.) внесла в «Правління» інший характер, сприятливіший для України. Німців усували й заміняли росіянами. Нова цариця була одружена (морганатично) з українським козаком із села Лемеші з-під Козельця, Чернігівського полку, Олексієм Розумом. Ще царівною, вона познайомилася з ним в царській капелі, до якої О. Розума було призначено як доброго співака. Царівна Єлизавета призначила його управителем свого маєтку, а згодом й одружилася з ним. Він дістав прізвище «Розумовський» і графський титул. О. Розумовський виявив великий такт, не втручався в державні справи, залишився щирим українським патріотом і прищепив Єлизаветі симпатію до України.

1744 р. Єлизавета, подорожуючи по Україні, побувала в Києві, де старшина звернулася до неї з проханням дозволити обрати гетьмана, і вона дала свою згоду. Але вибори гетьмана було відкладено, бо Єлизавета хотіла, щоб гетьманом став молодший брат Олексія Розумовського, Кирило, який ще був замолодий для цього. Тож його виряджено за кордон де він слухав лекцій в університетах Німеччини, Франції, Італії, а після повернення він навіть очолив Імператорську Академію наук. 22 лютого 1750 р. за рішенням імператриці Єлизавети Петрівни 22-річного Кирила Розумовського обрали новим гетьманом на Старшинській раді в Глухові.

Новий гетьман своєю столицею обрав місто Глухів. К. Розумовський боровся за повернення старовинних прав українському козацтву. Гетьман міг управляти територією Запорозької Січі, Києвом. К. Розумовський запровадив судову реформу: з'явилися суди із земельних, цивільних, карних справ. Проводилися реформи в козацькому війську: по­ліпшилося обмундирування, озброєння козаків (рушниця, шабля, спис). Гетьман провів реформу освіти: у козацьких полках почали діяти церковно-приходські школи для дітей козаків і селян; праг­нув відкрити університет в Батурині.

У своїй діяльності Розумовський опирався на козацьку старшину. Рада старшини замінила загальновійськову козацьку раду. Гетьман обмежив право переходу селян, зміцнював права козаць­кої старшини. Хоча влада гетьмана була велика, царський уряд контролював всю фінансову систе­му Гетьманщини. А самому гетьману заборонялося вести переговори з іншими державами, він не мав права призначати козацьких полковників..

Період гетьманства К. Розумовського називали «золотою осінню української автономії».