Основні причини

1. Успішне завершення російсько-турецьких війн.

2. Перенесення кордону Російської імперії на пів­день до Чорного моря.

3. Втрата Запорозькою Січчю свого військового значення в боротьбі з турками та татарами.

4. Участь козаків у повстаннях проти Речі Поспо­литої та Російської імперії (гайдамацький рух, селянська війна під керівництвом Є. Пугачова, селянські повстання проти феодального гніту).

В абсолютистській централізованій державі, якою була Росія, недоречними були демократичні порядки та республіканська форма прав­ління, які мала Січ. Зміцнення в Росії феодальних порядків (праг­нення старшини та дворян захопити велику кіль­кість родючих земель, закріпачити козаків). Навесні 1775 р. Катерина II доручила генералу Петру Текелію захопити з військом Нову Січ, знищити Кіш та встановити над козаками «єдине начальство». У червні 1775 р. війська Текелія оточили Нову Січ та зруйнували укріплені споруди. Артилерія та клейноди були вивезені, частина старшини заарештова­на, козацтво переведене в селянський стан.

У серпні 1775 р. в царському маніфесті Кате­рини II офіційно оголошувалося про ліквідацію запорозького козацтва та самої назви «запорозький козак». Запорозькі козаки або перетворювалися на кріпаків, або переселялися на Кубань, Кавказ, Дунай та за Дунай. Там вони заснували нові січі. Землі Запорозької Січі були роздані у володіння дворянам та старшині.