Сутність торговельної діяльності

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент (5 хвилин).

ІІ. Новий матеріал (75 хвилин).

План лекції

1. Сутність торговельної діяльності

2. Канали розподілу

3.Торгове посередництво

Сутність торговельної діяльності

Торговельна діяльність або комерція (англ. commerce — тор­гівля) — це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян зі здійснення купівлі-продажу товарів народного споживання з метою одержання прибутку.

Торговельна діяльність може здійснюватися у сферах роз­дрібної та оптової торгівлі, а також у торгово-виробничій сфері (громадському харчуванні).

У широкому значенні під торговельною діяльністю (торгів­лею, комерцією) розуміють всяку економічну діяльність вза­галі, а всі підприємства та організації, що діють у торгівлі (оп­товій та роздрібній), промисловості, транспорті, сільському господарстві, будівництві та інших галузях економіки запису­ються до єдиного торгового реєстру. Це і зрозуміло, адже ви­робник завжди є іпродавцем (торговцем). У цьому ж значенні це слово є присутнім також у таких поняттях, як "торговий кодекс" чи "комерційний суд".

У більш вузькому значенні під "торгівлею" розуміють купів­лю товарів та їх перепродаж без внесення в них істотних матеріальних змін. На відміну від цього, для власне виробничої діяльності характерним є саме внесення змін у природні об'єкти з метою одержання кінцевого продукту, придатного для задоволення потреб людини.

Розрізняють зовнішню та внутрішню торгівлю.

Зовнішня торгівля являє собою обмін товарами між далеко розташованими одна від одної країнами і регіонами з викорис­танням повітряних, морських або сухопутних шляхів.

Внутрішня торгівля являє собою сукупність торгових опе­рацій, що здійснюються у межах однієї країни. У будь-якому випадку торгівля полягає в купівлі товарів у виробників та їх продажу з метою надання матеріальних благ споживачам у та­кому вигляді, у такий час і в такому місці, що відповідають їхнім потребам.

В економічному обороті торгівля виконує посередницьку роль. Проте її функції не обмежуються лише матеріальним по­ширенням продукції. В кінцевому рахунку торгівля стимулює виробництво і задає йому певний напрямок. Вона є невід'ємним елементом структури ринкової економіки і справляє істотний, якщо не вирішальний, вплив на її ефективність.

Економічні функції, реально виконувані торгівлею, поля­гають у тому, що комерсанти, знаходячись між виробниками і споживачами, надають послуги і тим, і іншим.

Комерсанти надають послуги виробникам, звільняючи їх від необхідності вступати в зносини з величезною масою спожи­вачів. Шляхом створення запасів товарів вони забезпечують син­хронізацію ритму виробництва і ритму споживання, схильних до різночасних сезонних коливань. Завдяки їм грошові доходи виробників стають більш регулярними і не залежать від затри­мок у збуті продукції споживачам.

Комерсанти розширюють можливості виробництва із задо­волення запитів споживачів. Вони створюють умови для того, щоб матеріальні блага, виготовлені в масовому порядку без­ліччю підприємств, розкиданих на великій території, стали доступними споживачам у такій кількості та якості, у такому місці й у такий час, щоб було зручно для них. Ця функція передбачає виконання низки таких операцій, як складування та роздрібнення партій товарів, транспортування та зберіган­ня, формування асортименту та викладка товару.