Мета і завдання корпоративного управління

Корпоративне управління не обмежується винятково відносинами між інвесторами й менеджерами, а передбачає також урахування інтересів і активне співробітництво з особами, які зацікавлені в діяльності товариства (працівниками, споживачами, кредиторами, державою і т. п.). Корпоративне управління – один з визначальних факторів у прийнятті інвестиційних рішень. Понад 80 % інвесторів заявляють про свою готовність платити більше за акції компаній з гарною якістю корпоративного управління порівняно з компаніями, де управління перебуває на низькому рівні. Корпоративне управлінняпідвищує інвестиційну привабливість, допомагає залучити довгострокових інвесторів, дозволяє знизити вартість кредитування, збільшує ринкову вартість компанії.

Метою корпоративного управління є підвищення ефективності діяльності корпорацій і підтримка балансу інтересів заінтересованих сторін, а також забезпечення роботи компанії в інтересах акціонерів, що надали компанії фінансові ресурси.

Суб’єктами корпоративного управління виступають власники корпоративних прав.

Об’єктами корпоративного управління є акціонерні товариства, а також та частина товариств з обмеженою відповідальністю, в яких управління відділене від власності.

Становлення і розвиток корпоративного управління в Україні є необхідною умовою залучення інвестицій.

При реалізації власниками своїх інтересів у них виникають корпоративні права. Корпоративні права стосуються можливостей учасників впливати на діяльність підприємства та отримувати свою частку доходу. Корпоративні права випливають із членства чи участі в господарчих товариствах. Це можуть бути права майнові чи немайнові; права учасників на власність, керування й одержання дивідендів у відповідності до своєї частки майна. У даний час визначення корпоративних прав дається в ст. 167 Господарського Кодексу України та ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» (далі – Закон [№ 514]).

Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивіденду) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом і статутними документами [ст. 167 ГКУ].

Відповідно до Закону № 514 корпоративні права – сукупність майнових і немайнових прав акціонера – власника акцій акціонерного товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні АТ, отримання дивідендів та активів АТ у разі його ліквідації відповідно до Закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Масова поява акціонерних компаній – корпорацій – пов’язана з розвитком ринкових відносин у нашій країні. У цей перехідний період особливо виділилися основні переваги корпорацій:

• можливість залучення великого капіталу на необмежений термін, не звертаючись до кредиту чи застави майна, можливість консолідувати значні суми інвестицій;

• мінімізація підприємницького ризику, обмеження особистої відповідальності учасників корпорації розміром їхнього внеску;

• стабільність і довговічність діяльності консолідованого капіталу, незалежно від зміни його власників; корпорація продовжує існувати й у випадку смерті чи виходу з неї одного із співвласників, тобто існує об’єктивна юридична незалежність особи від співвласників.

Однак треба знати й про недоліки корпоративних форм господарювання, до яких належать: подвійне оподаткування прибутків акціонерів, більш складна і більш витратна процедура реєстрації підприємства у формі корпорації, більш складний процес планування, організації, мотивування та контролю за діями менеджменту корпорації.

Корпоративне управління має спеціальні (конкретні) функції, притаманні лише йому. До таких конкретних управлінських функцій належать: проведення первинної та похідних емісій, регулювання руху корпоративних цінних паперів на фондовому ринку, регулювання проведення загальних зборів, формування виконавчого органу управління (правління, дирекції) та надання йому певних повноважень, робота з фінансовими посередниками, організація депозитарної та реєстраційної діяльності, організація виплат дивідендів, ознайомлення акціонерів з інформацією, реорганізація корпорації тощо.