Національні кодекси корпоративної поведінки

У формуванні загальних підходів і принципів корпоративного управління беруть активну участь урядові органи більшості країн, організації, групи бізнесу та представники приватного сектора. Зусилля державних органів спрямовані насамперед на вдосконалення законодавства, а діяльність ділових кіл та інших недержавних структур і груп спрямована на формування правил і процедур корпоративного управління з урахуванням міжнародної практики, національних особливостей та добровільної ділової практики.

У результаті такої роботи в різних країнах з’явились кодекси корпоративного управління (чи кращої практики) – зібрання добровільних норм ділової практики та стандартів, що встановлюють і регулюють порядок корпоративних відносин, приймаються до використання діловою спільнотою для подальшого розвитку бізнесу та побудови довіри до нього.

Кодекси корпоративного управління з’явились у країнах із найбільш розвинутим ринком капіталу (Велика Британія, Німеччина, Франція, США та Греція). Найвідомішими є:

ü Кодекс Кедбері, що був підготовлений у 1991 р. у Великій Британії під керівництвом Адріана Кедбері комітетом, сформованим Радою з фінансової інформації та Лондонською фондовою біржею;

ü Кодекс найкращої практики для німецького корпоративного управління, підготовлений Німецькою групою з корпоративного управління у січні 2000 р.;

ü Рекомендації комітету з корпоративного управління під головуванням
М. В’єно (розроблені у 1995 та оновлені у 1999 p.), які підготовлені групою, створеною Національною радою французької промисловості, Французькою асоціацією приватних підприємств та Рухом французьких підприємств;

ü Принципи корпоративного управління Греції, підготовлені у 1999 р. Комітетом з фінансових ринків;

ü Основні напрями та проблеми корпоративного управління, підготовлені у 1994 р. радою директорів «Дженерал Моторс»;

ü Кодекс корпоративної поведінки (квітень 2002 р.), розроблений Федеральною комісією з цінних паперів Російської Федерації;

ü Рекомендації з найкращої практики корпоративного управління акціонерних товариств України (червень 2002 р.), схвалені Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку.