Походи запорожців проти турків

Цей період називають «добою героїчних походів» - морські походи на володіння Туреччини та її васала – Кримського ханства:

v 1602 р. – розгром турецького флоту під Кілією;

v 1606 р. – козаки завдали удару по турецьких фортецях – Акерману, Варні;

v 1608 р. – козаки здобули Перекоп, Ізмаїл;

v 1614 р. - козацький флот під командуванням П. Сагайдачного здобули Трапезунд, Синоп;

v 1615 р. – флот Сагайдачного атакував Константинополь;

v 1616 р. – здобуто Кафу – найбільший невільничий ринок у Криму, розбито турецький флот під Очаковом;

v 1621 р. – Хотинська війна – війна між Османською імперією та Річчю Посполитою. Участь козацького війська на чолі Сагайдачного на боці РП. Закінчилась поразкою турецько-татарського війська. З спогадів сучасників: «Ці люди значно перевищили славою спартанців. Там таких було триста під Термопілами, козаки ж числом тільки шістдесят у чистому полі стримували військо силою рівне Ксерксовому»;

v 1624 р. – похід на Константинополь, кримський хан Шагін-Гірей заключив союзну угоду з козаками – першу міжнародну угоду козацтва в XVII ст.

КОЗАЦЬКІ ПОВСТАННЯ перш. половини XVII ст.:

Причини повстань:

ü захоплення польськими феодалами південно-українських земель, де феодали зіткнулися з інтересами козаків;

ü ігнорування польським урядом вимог щодо збільшення реєстру;

ü обмеження прав козаків і перетворення їх на кріпаків;

ü поширення фільваркової системи;

ü насадження католицизму.

Дата Подія Підсумки повстань
  на чолі з М. Жмайлом проти коронного польського гетьмана Станіслава Конецпольського - новим козацьким гетьманом став М. Дорошенко; - Куруківська угода 1625 р. (реєстр = 6 тис.)
  - на чолі з Т. Федоровичем (Трясилом) проти польської шляхти; - «Тарасова ніч» - знищення повстанцями «золотої роти», що складалася зі 150 представників найзначніших польських родів. - Переяславська угода 1630 р. (реєстр = 8 тис.); - 1633 р. поляки видали «Статті для заспокоєння Руського народу», згідно з якими можна було вільно сповідувати православ’я. Але умови «статей» порушувалися.
  - напад запорожців на чолі з І. Сулимою на польську фортецю Кодак; - фортецю поляки побудували недалеко від Запорозької Січі з метою контролювати запорожців - Кодак була зруйнована запорожцями, але реєстровці схопили і видали полякам керівників повстання; - І. Сулима був страчений у Варшаві.
  на чолі з П. Бутом (Павлюком) - повстання зазнало поразки; - остання битва – під Кумейками; - П. Бут був виданий полякам і страчений у Варшаві.
  на чолі з Д. Гунею та Я. Острянином (Остряницею) - поразка повстанців; - останні битви: м. Лубни, м. Жовнин, м. Говтва.

1638 р. – «Ординація Війська Запорозького реєстрового» - регламентує відносини між реєстровими козаками і владою РП в роки «золотого спокою»:

· нереєстрові козаки мали стати кріпаками;

· реєстр – 6 тис.;

· Запорозька Січ підлягала ліквідації (Базавлуцька);

· скасовувалась обрана посада гетьмана, а реєстрове козацтво очолював польський ставленик-шляхтич.

Настало десятиліття «золотого спокою» - 1638 - 1648 р.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: