Поняття

Апокриф – стародавній релігійно-легендарний твір.

Вертеп – український мандрівний ляльковий театр першої половини XVII ст.

Графіка – один з видів образотворчого мистецтва, близький до живопису з погляду змісту і форми, але має власні завдання й художні можливості. Основними засобами графіки є однотоновий рисунок – лінія, риска, штрих, світлотінь.

Гравюра – вид графіки, у якому зображення є друкованим відтиском з малюнка, вирізьбленого на дошці з дерева, каменю, металу. Появу книжкової гравюри пов’язують з діяльністю Івана Федорова.

Думи – уснопоетичні героїчні твори про важливі події та видатних діячів української історії,які напівпроспівувались - напівпромовлялись під музичний супровід на бандурі, кобзі чи лірі мандрівними співцями.

Драма – літературний твір, побудований у формі діалогу без авторської мови, який виголошували зі сцени учні братських шкіл, академій.

Євангеліє – 1 з найбільш головних частин Нового Завіту, який складається з 4 перших книг, написаних євангелістами Матвієм, Марком, Лукою та Іваном. В ньому описується земне життя Господа, сина Божого Ісуса Христа.

Інтермедія – невеличка п’єса, переважно комедійного характеру на народну тематику, яку виконували між діями, актами спектаклю.

Кант – хвалебна врочиста пісня духовного або світського змісту.

Катехізис (повчання) – це стилий виклад християнського віровчення у формі запитань і відповідей.

Літургія – головне богослужіння в православ’ї, під час якого здійснюється таїнство перетворення хліба та вина в тіло та кров Ісуса Христа.

Парафія – нижча церковна адміністративна одиниця, фактично територія, на якій живуть члени громади віруючих одного храму.

Псалом – релігійна пісня, молитва, що входить до псалтиря.

Псалтир - це книга молитовних пісень, які висловлюють всі духовні почуття людини від захоплення красою Божого творіння.

Регент - керівник церковного хору.

Шкільна драма – характерні: великий обсяг, створені книжною мовою, присвячені найбільшим християнським святам або впливовим особам чи важливим подіям.