Боротьба православної (нелегальної) церкви за визнання

1) За ініціативою Віленського братства православна і протестантська шляхта уклали догові р про тимчасове об’єднання та спільні дії в питаннях захисту своїх прав на богослужіння, недоторканості церков та їхнього майна (1599).

2) Вступ козаків до Київського братства.

3) 1620 р. – київським митрополитом став І. Борецький – відновив діяльність православних єпископств. Хоча польський уряд оцінив цей крок як протизаконний, в умовах загострення польсько-турецьких відносин не став розправлятися з новоявленою православною верхівкою.

4) 1633 р. – польський король Владислав IV видав «Статті для заспокоєння руського народу»:

· узаконювалося існування православної церкви;

· православне населення отримувало право на свободу проведення релігійних обрядів, будувати церкви, засновувати братства, типографії, займати урядові посади;

· православна церква отримала право мати свою ієрархію на чолі з гетьманом;

· православній церкві повернули частину церков, монастирів та земельних володінь, захоплених уніатами після Берестейської унії 1596 р.