Пішохідні переходи в різних рівнях із проїжджою частиною слід влаштовувати на перетинах із кільцевим саморегульованим рухом транспортних засобів, якщо розміри конфліктуючих потоків транспорту й пішоходів потребують введення світлофорного регулювання.
Відстань між пішохідними тунелями слід приймати від 400 до 600 м ДБН[2] п. 3.17; 3.21; 3.27
Ширину пішохідних тунелів треба приймати залежно від інтенсивності руху пішоходів у годину пік. Якщо інтенсивність руху не відома, то орієнтовану ширину тротуару приймаємо залежно від категорій магістралей, які перетинаються, згідно з ДБН[2] п. 3,22. Мінімальну ширину пішохідних тунелів в умовах міста приймають не менше 3 м.
Заглиблення підземних пішохідних тунелів від рівня вуличного тротуару до підлоги тунелю повинно бути не більше 3,3 м. (ДБН[2]
п. 3,24).
Спуск у тунель може бути як у вигляді сходів, так і у вигляді пандусів (бажано з одного боку входу в тунель передбачити пандус, а з іншого - сходи). Похил сходів не повинен перевищувати умов ДБН[2] п. 3.25.
|
|
Інші нормативні дані стосовно підземних пішохідних тунелів слід приймати згідно з ДБН [2]. Розріз пішохідного тунелю з деякими розмірами наведені на рис.19, 20.
Вузол 1 Вузол 2
Рис.19. Повздовжній розріз пішохідного переходу