Список літератури

1. Бердій Я.І. Безпека життєдіяльності/Я.І. Бердій, В.С. Джигирей, А.І.Кдисюк та ін.- Львів: Афіша, 1999.-275с.

2. Гайченко В.А. Основи безпеки життєдіяльності людини/В.А. Гайченко, Г.М. Коваль. Київ: МАІП, 2002.-230с.

3. Голінько В.І. Безпека життєдіяльності/ В.І. Голінько, В.М. Шибка, Г.О.Мірошник, О.В. Безчастний - Дніпропетровськ: НГА України, 1988.-172с.

4. Джигирей В.С. Безпека життєдіяльності/В.С. Джигирей, В.Н. Жидецький. Львів: Афіша, 2001.-255с.

5. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності/ Є.П. Желібо, Н.М. Заверуха, В.В. Зацарний. Львів: Новий світ, 2002.-330с.

6. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності/Є.П. Желібо, В.В. Зацарний. Київ. «Каравела». 2009-279с.

7. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини/ В.М. Лапін. – Львів: Львівський банківський коледж, 1998 – 192с.

8. Назарук М.М. основи екології та соціології. Львів: Афіша, 2000-255с.

9. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності/І.П. Пістун, Ю.П. Кіт. Львов: Афіша, 2000-240с.

10. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності/З.М. Яремко, Київ: Центр навчальної літератури. 2005-320с.

Додаток А

Ступінь руйнування об'єкта залежно від надлишкового тиску ударної хвилі вибуху ∆ Р, кПа

№	Елементи об’єкта	Ступінь руйнувань
пор.		слабкі	середні	сильні	повні
1. Виробничі, адміністративні будівлі та споруди
	Бетонні та залізобетонні будинки та споруди, антисейсмічні конструкції	25...35	80...120	150...200
	Споруди з легким металевим каркасом і безкаркасні конструкції	10...20	20...30	30...50	50...70
	Промислові будівлі з металевим каркасом	10...20	20...30	30...40	40..50
	Споруди зі збірного залізобетону	10...20	20...30	-	30...60
	Складські цегляні будівлі	10...20	20...30	30...40	40...50
	Адміністративні багатоповерхові будівлі з металевим або залізобетонним каркасом	20...30	30...40	40...50	50...60
	Цегляні малоповерхові будівлі (один-два поверхи)	8...15	15...25	25...35	35...45
	Цегляні малоповерхові будівлі (три поверхи)	8...12	12...20	20...30	30...40
2. Деякі види обладнання
	Верстати важкі	25...40	40...60	60...70	-
	Верстати середні	15...25	25...35	35...45	-
	Верстати легкі	6...15	-	15...25	-
	Підйомні крани та кранове обладнання	20...30	50...70	-	80...90
	Електродвигуни	30...50	50...70	-	80...90
	Трансформатори	20...30	30...50	50...60
	Контрольно-вимірювальні прилади	5...10	10...20	20...30
3. Комунально-енергетичне обладнання
	Газгольдери та наземні резервуари хімічних речовин	15...20	20...30	30...40
	Наземні металеві резервуари та ємності	30...40	40..70	70...90
	Кабельні наземні мережі	10...30	30...50	50...60
	Трубопроводи наземні				-
	Трубопроводи на естакадах	20...30	30...40	40...50	-

Додаток Б

Характеристика руйнувань будівель і обладнання

№ пор.	Ступінь руйнувань	Виробничі та адміністративні будівлі	Промислове обладнання (верстати, двигуни, прилади та ін.)
	Слабкі	Руйнування заповнень дверних та віконних прорізів, зривання покрівлі даху.	Пошкодження окремих елементів обладнання, важелів керування, ви-мірювальних приладів
	Середні	Руйнування даху, легких внутрішніх перегородок, у капітальних стінах з’являються тріщини	Пошкодження та деформація основ-них деталей, електропроводки, при-ладів автоматики, тріщини в трубо-проводах
	Сильні	Значна деформація несучих конст-рукцій, руйнування більшої частини перекриттів та стін	Зміщення фундаменту і деформація основних деталей, розриви в кабель-них мережах і трубопроводах

Додаток В

Категорії пожежної небезпеки виробництв

Категорії	Приклади виробництв
А	Цехи обробки металевого натрію і калію, водневі станції, склади балонів з горючими газами, склади бензину, приміщення стаціонарних кислотних і лужних акумуляторів
Б	Цехи з виготовлення вугільного пилу, цехи обробки синтетичного каучуку, мазутні господарства електростанцій та ін.
В	Деревообробні цехи, цехи текстильної та паперової промисловості, склади паливно-мастильних матеріалів, закриті склади вугілля, гаражі та ін.
Г	Ливарні цехи, кузні, зварювальні цехи, цехи гарячої прокатки металів, термічної обробки металів, головні корпуси електростанцій та ін.
Д	Механічні цехи холодної обробки металів, інструментальні цехи, цехи холодної переробки м’ясо-молочної продукції, насосні та водоприймальні пристрої електростанцій та ін.

Додаток Г

Ступені вогнестійкості будівель

Ступінь	Елементи будівель
	Несучі стіни	Перекриття	Перегородки (несучі)
I	Неспалимі, 3 год	Неспалимі, 1 год	Неспалимі, 1 год
II	Неспалимі, 2,5 год	Неспалимі, 1 год	Неспалимі, 0,25год
III	Неспалимі, 2 год	Важкозаймисті, 0,75год	Важкозаймисті, 0,25 год
IV	Важкозаймисті, 0,5год	Важкозаймисті, 0,25год	Важкозаймисті, 0,25 год
V	Спалимі	Спалимі	Спалимі

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Назвіть причини винекнення на виробництвах технологічних надзвичайних ситуацій.

Причини виникнення надзвичайних ситуацій:

- недосконалість конструкцій, в т. ч. невідповідність проектних рішень вимогам техніки безпеки;

будівельних норм при спорудженні об'єктів і монтажі технічних систем;

- розробка технологічного процесу виробництва без врахування всіх можливих явищ та хімічних реакцій;

- порушення технологічного процесу виробництва;

- слабкий контроль затехнологічним процесом та станом виробництва в цілому;

- недотримання правил експлуатації обладнання, машин, механізмів і транспорту;

- недотримання правил зберігання та використання агресивних, вибухо- і пожежо-небезпечних речовин;

- фізичне старіння механізмів, споруд та матеріалів;

- поломка приладів, особливо навігаційних при транспортних аваріях;

- аварії на сусідніх підприємствах, лініях електропередач, газопроводах і комунальних мережах;

- стихійні лиха;

- тероризм;

- безвідповідальне відношення до справи, халатність;

- недотримання правил техніки безпеки;

- складні метеорологічні умови, особливо при транспортних аваріях.

2. Які об’єкти належать до пожежонебезпечних (взагалі та у вашій місцевості зокрема)?

За стандартами ОНТП 24-86, у залежності від характеристики використовуваних чи одержуваних у виробництві речовин і їх кількості, виробничі будівлі і склади за вибуховою, вибухопожежною і пожежною небезпекою підрозділяються на 6 категорій.

Категорія «А» (вибухонебезпечні виробництва) включає ви­робництва, які використовують горючі гази з нижньою концентраційною ме­жею загоряння в повітрі 10% (об'ємних) і менше, рідини з темпера­турою спалаху парів 28 °С і нижче (при цьому гази і рідини можуть утворювати вибухонебезпечні суміші об'ємом, який перевищує 5% об'єму повітря в приміщенні), а також речовини, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря чи одна з одною. Це виробництва, де застосовуються металічні натрій і калій, ацетон, сірковуглець, ефір і спирти, а також фарбувальні цехи, об'єкти де є зріджені гази.

Категорія «Б» – вибухопожежні виробництва, пов'язані із застосуванням горючих газів, нижня межа загоряння (НМЗ) яких понад 10% до обсягу повітря, рідин з температурою спалаху від 28 до 61 °С включно; рідин, нагрітих в умовах виробництва до температури спалаху і вище; горючого пилу чи волокон, НМЗ 65 г/м³ і менше, за умови, що ці гази, рідини і пил можуть утворювати вибухонебезпечні суміші об'ємом, що перевищує 5% об'єму приміщення. До цієї категорії відносяться насосні станції для перекачування рідин з температурою спалаху від 28 до 61 °С, установки з аміаком тощо.

Категорія «В» — пожежонебезпечні виробництва, пов’язані із застосуванням рідин з температурою спалаху парів вище 61 ^оС, горючого пилу чи волокон, НМЗ яких понад 65 г/м³; речовин, здатних тільки горіти при взаємодії з водою, киснем чи одна з одною, твердих горючих речовин і матеріалів. До даної категорії відносяться виробництва з обробки деревини, торфу, вугілля і гуми, склади горючих і мастильних матеріалів.

Категорія «Г» — виробництва, пов'язані з обробкою негорючих речовин і матеріалів у гарячому, розпеченому чи розтопленому стані, яка супроводжується виділенням променистого полум'я, твердих, рідких і газоподібних речовин, що спалюються чи утилізуються як паливо. До них відносяться цехи з горячої обробки металу, склозаводи, газогенераторні станції, котельні.

Категорія «Д» — виробництва, пов'язані з обробкою негорючих речовин і матеріалів у холодному стані. Це ділянки холодної обробки металів і т.п.

Категорія «Е» — вибухонебезпечні виробництва, пов'язані із застосуванням горючих газів без рідкої фази і вибухонебезпечного пилу у такій кількості, що вони можуть утворити вибухонебезпечні суміші об'ємом, що перевищує 5% об'єму приміщення, у якому за умовами технологічного процесу можливий тільки вибух (без наступного горіння); речовин, здатних вибухати (без наступного горіння) при взаємодії з водою, киснем повітря.

3. Дайте визначення аварії та пожежі.

Аварія — (від італ. avaria, з араб. авар‎ — пошкодження, збитки, пошкодження корабля чи вантажу) це:

· небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю (стаття 1 Закону України від 14.12.1999 № 1281-XIV «Про аварійно-рятувальні служби»);

· пошкодження, вихід із ладу, руйнування, що сталося з техногенних (конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних) або природних причин;

· відмова мережі, споруди водопостачання й каналізації (ВК) або їх конструктивних елементів, у зв'язку з якими порушується працездатність об'єкта.

· значне пошкодження або вихід з ладу обладнання (машини, агрегату, апарата, свердловини, трубопроводу тощо), гірничих виробок, споруд, що супроводжується тривалим порушенням виробничого процесу, роботи дільниці чи підприємства в цілому. Для гірничих підприємств найхарактерніші: завали гірничих виробок, вибухи газу та пилу, поломка обладнання і устаткування, раптові прориви пливунів, води або пульпи з підземних водоносних горизонтів, затоплення вироблених просторів або водоймищ і водотоків на поверхні, раптові викиди газів, вугілля або породи; гірничі удари, пожежі, прориви дамб, мулонакопичувачів та відстійників, зсуви або обвалення бортів кар'єрів, загорання електричних кабелів і електроапаратури, загорання конвеєрних стрічок (внаслідок тертя), обвалення естакад та інших інженерних споруд, зіткнення рухомого складу, пориви стрічок на магістральних конвеєрах у похилих стовбурах, відкрите фонтанування нафти і газових свердловин, поломка, обрив, прихват бурильного інструменту, насосно-компресорних труб, припинення циркуляції бурового розчину, поломки обсадної колони, порушення герметичності нафтогазопроводів або продуктопроводів (вуглепроводів), ємкостей для нафти і газу, неконтрольований перетік нафти або газу, води з одних пластів в інші внаслідок негерметичності стовбура свердловини та інш. В основному А. — наслідок неправильних дій персоналу підприємств: порушення (в процесі експлуатації) режимів, норм і параметрів, встановлених правилами технічної експлуатації, правилами безпеки, інструкціями, нормативними документами, невчасне проведення оглядів, ремонтів. Разом з цим А. виникають через конструктивні недоліки обладнання, недостатню його надійність, невідповідність обладнання і матеріалів вимогам державних стандартів, а також недосконалість обладнання. Причиною А. можуть бути також стихійні природні явища (землетруси, лавини, повені, селі та ін.).

· Пожежа — позарегламентний процес знищування або пошкоджування вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для живих істот і довкілля. (згідно з ДСТУ 2272 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять.)

Пожежею є некероване горіння поза межами спеціально відведеного вогнища, яке може призвести до загибелі і (або) ураження людей (тварин, рослин), значних матеріальних збитків, суттєвого погіршення стану навколишнього природного середовища.

4. Які об’єкти можна віднести до вибухонебезпечних?

В Україні є понад 1500 великих вибухо- та пожежонебезпечних об'єктів, на яких знаходиться понад 13,6 млн т твердих і рідких вибухо- та пожежонебезпечних речовин. Ці об'єкти розташовані в центральних, східних і південних областях країни, де сконцентровані хімічні, нафто- і газопереробні, коксохімічні, металургійні та машинобудівні підприємства, розгалужена мережа нафто-, газо-, аміа-копроводів, експлуатуються нафтогазопромисли і вугільні шахти.

Причиною загоряння, вибухів, руйнувань і пожеж може бути наявність у виробничих приміщеннях парів легкозаймистих рідин або газів і джерела запалення. Імовірність вибуху і його небезпечність визначаються такими характеристиками парів, рідин і газів, які бувають у виробничих приміщеннях агропромислового комплексу: межами вибухової концентрації в повітрі парів (у відсотках до об'єму); щільністю парів і газів відносно щільності повітря, яка приймається за одиницю; температурою самоспалахування парів і газів; температурою самозагоряння парів і газів; точкою загоряння парів рідин — нижня межа температури, при якій можливе спалахування від стороннього джерела запалювання.

5. Що є наслідком вибухів?

Вибухові речовини - це хімічні сполуки або суміші, здатні до хімічному перетворенню з утворенням сильно нагрітих, що володіють великим тиском і швидкістю газів.

Характерною особливістю вибуху є його швидкоплинність. Час вибуху обчислюється тисячними частками секунди. Швидкість розкладання ВР під час вибуху (детонації) складає 1000 - 9000 м / с. Температура сягає десятків тисяч градусів за Цельсієм. Вибухові гази зберігають свою руйнівну дію на певній відстані.

Наслідки вибухів залежать від потужності вибухового пристрою і середовища, в якій відбувається вибух.

Для оцінки сили вибуху використовується термін - тротиловий еквівалент.

Вражаючі фактори вибуху: повітряна ударна хвиля, струменя газів, оскільки, висока температура полум'я, світлове випромінювання, різкий звук.

Основними травмами є: контузії, вибухові поразки, струс мозку, крововтрати, відриви і множинні поранення тканин кінцівок, порушення функціонального стану внутрішніх органів, ранові інфекційні ускладнення, глибокі опіки шкірних покривів, закриті травми і поранення, здавлювання різних ділянок тіла, баротравма легенів і вух, термохімічні пошкодження дихальних шляхів, отруєння чадним газом, загальне перегрівання організму, втрата зору, психічні розлади, стрес.

6. Від чого залежить ступінь руйнування під час вибуху?

Ступінь руйнувань будівель, споруд, обладнання залежить від їх конструктивної міцності та величини надлишкового тиску (DР) ударної хвилі. Величина надлишкового тиску, в свою чергу, визначається кількостю вибухової речовини Q і відстанню від досліджуваної точки до центру вибуху L.

Під час вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів створюється осередок вибуху, який поділяють на три зони.

Зона І — зона детонаційної хвилі (знаходиться в межах хмари вибуху) має радіус R₁,:

(5.1)

де Q, тонн - кількість вуглеводневого продукту.

В межах цієї зони надзвичайно великий надлишковий тиск ударної хвилі вибуху:

DР=1700 к/7а.

Зона - зона дії продуктів вибуху (охоплює всю територію, де розлетілись продукти газоповітряної суміші внаслідок її детонації) має радіус R₂:

R₂ = 1,7 ´ R₁. (5.2)

Надлишковий тиск вибухової хвилі в межах зони 2 розраховується за формулою:

(5.3)

де L, м - відстань від центру вибуху до обраної точки в межах зони 2.

Зона 3 — зона дії повітряної ударної хвилі. Надлишковий тиск в цій зоні може бути розрахованим за формулою:

7. Назвіть види пожеж, які можуть виникати внаслідок вибухів на промислових об’єктах.

Джерелами загорання можуть бути:

· необережне поводження з відкритим полум'ям і нагрівальни­ми приладами, паління в недозволених місцях;

· несправність електрообладнання і неправильна його експлуа­тація;

· несправність систем опалення та порушення правил користу­вання ними;

· невірне зберігання паливо-мастильних матеріалів (ПММ), са­мозаймання горючих речовин;

· іскри удару і тертя деталей машин і обладнання;

· розряди блискавок, статичної електрики.

Існують два способи гасіння пожеж: фізичний та хімічний. До фізичних способів припинення горіння відносяться:

· охолодження зони горіння або горючих речовин;

· розбавлення реагуючих речовин в зоні горіння негорючими речовинами;

· ізоляція реагуючих речовин від зони горіння.

Хімічний спосіб припинення пожежі - це хімічне гальмування реакції горіння.

До основних засобів гасіння пожежі (з допомогою яких здійс­нюється той чи інший спосіб припинення горіння) відносяться:

· вода (у вигляді струменя або у розпиленому стані);

· інертні гази (вуглекислий газ, азот);

· піни хімічні та повітряномеханічні порошкові суміші;

· покривала з брезенту та азбесту.

Вибір тих чи інших способів та засобів гасіння пожеж визна­чається в кожному конкретному випадку залежно від стадії розвитку пожежі, масштабів загорянь, особливостей горіння речовин та мате­ріалів.

Вибухи та їх наслідки – пожежі, виникають на об’єктах, які виробляють вибухонебезпечні та хімічні речовини. При горінні багатьох матеріалів утворюються високотоксичні речовини, від дії яких люди гинуть частіше, ніж від вогню. Раніше на пожежах виділявся переважно чадний газ. Але в останні десятиріччя горить багато речовин штучного походження: полістирол, поліуретан, вініл, нейлон, поролон. Це призводить довиділення в повітря синильної, хлороводневої й мурашиної кислот, метанолу, формальдегіду.

Найбільш вибухо- та пожежонебезпечні суміші з повітрям утворюються при витоку газоподібних та зріджених вуглеводних продуктів метану, пропану, бутану, етилену, пропілену тощо.

В останнє десятиріччя від третини до половини всіх аварій на виробництві пов'язано з вибухами технологічних систем та обладнання: реактори, ємності, трубопроводи тощо. Пожежі на підприємст­вах можуть виникати також внаслідок ушкодження електропроводки та машин, які перебувають під напругою, опалювальних систем.

Певний інтерес (щодо причин виникнення) можуть становити дані офіційної статистики, які базуються на проведених у США дослідженнях 25 тисяч пожеж та вибухів: несправність електрообладнання — 23%; куріння в неналежному місці — 18%; перегрів внаслідок тертя в несправних вузлах машин — 10%; перегрів пальних матеріалів — 8%; контакти з пальними поверхнями через несправність котлів, печей, димоходів — 7%; контакти з полум'ям, запалення від полум'я горілки — 7%; запалення від пальних часток (іскри) від установок та устаткування для спалювання — 5%; самозапалювання пальних матеріалів — 4%, запалювання матеріалів при різці та зварюванні металу — 4%.

Більше 63% пожеж у промисловості обумовлено помилками людей або їх некомпетентністю. Коли підприємство скорочує штати й бюджет аварійних служб, знижується ефективність їх функціонування, різко зростає ризик виникнення пожеж та вибухів, а також рівень людських та матеріальних втрат.

8. Від яких чинників залежить характер та розповсюдження пожежі?

Внаслідок вибухів на промислових об'єктах можуть виникати окремі або суцільні пожежі.

Окрема пожежа виникає в окремій будівлі чи споруді.

Суцільна пожежа характеризується тим, що упродовж 1...2 годин вогонь

охоплює до 90% всіх будівель і споруд об'єкту.

Характер виникнення та розповсюдження пожежі залежить від таких чинників:

- ступеню руйнувань будівель і споруд під час вибуху;

- категорії пожежної небезпеки виробництва (додаток 3);

- ступеня вогнестійкості будівель і споруд (додаток 4);

- щільності забудови об'єкту (Щ) та ін.

Очікуваний характер пожеж з урахуванням наведених чинників

можна визначити за допомогою таблиці 2

Щільність забудови - це процентне відношення загальної площі всіх забудов до площі території об'єкту.

Таблиця. 2 Можлива пожежна обстановка після вибуху

№ пор.	Характер забудови та категорія пожежної безпеки	Ступінь вогне-	кПа	Очікувана пожежна обстановка
стійкості будівель	Упродовж перших 30 хв	Через 1-2 год після вибуху
	Міська забудова або виробничі приміщення, будівлі та споруди категорій пожежної безпеки В, Г, Д	IV, V	10 20	Окремі пожежі	Суцільні пожежі при Щ>20%
>20	Окремі пожежі	Суцільні пожежі при Щ>10%
III	20…50	Окремі пожежі	Суцільні пожежі при Щ>20%
		I,II	20…50	Окремі пожежі	Суцільні пожежі при Щ>30%
	Виробничі об’єкти категорій пожежної безпеки А і Б	-	10…50	Окремі пожежі, що швидко перетворюються на суцільні й супроводжуються вибухами виробничого устаткування

9. Назвати ступені ураженя людей залежно від надлишкового тиску.

Ударна хвиля уражає незахищених людей безпосередньо, а також непрямим шляхом. Безпосередній вплив на людей відбувається через надлишковий тиск ударної хвилі. Залежно від величини надлишкового тиску люди можуть отримати травми, які поділяються на легкі, середні, важкі та надважкі (табл. 3)

Таблиця. З Ступінь ураження людей в залежності від надлишкового тиску

DР,кІїа	Ступінь травмування	Характер уражень
20..40	Легкі	Легка контузія організму, часткова втрата слуху, вивихи кінцівок
40..60	Середні	Середні контузії, ураження органів слуху, кровотеча з носу і вух, переломи кінцівок
60.. 100	Важкі	Сильні контузії, ураження внутрішніх органів і мозку, важки переломи кісток
>100	Надважкі	Від отриманих травм більшість людей гине

Непрямий вплив ударної хвилі проявляється через ураження людей уламками зруйнованих будівель, розбитим склом та іншими предметами. Радіус непрямого впливу на людей перевищує радіус безпосереднього впливу і досягає зон з надлишковим тиском ударної хвилі 3кПа.