Специфіка уяви дошкільника

Уявлення уяви формуються у дітей на базі розвитку їх сприйняття. Збагачуючи досвід сприйнять і спеціальних спостережень дитини, вихователь тим самим збагачує і розвиває його уяву.
У дітей третього року життя можна спостерігати перші прояв уяви. До цього часу у дитини накопичився вже певний життєвий досвід, який дає матеріал для роботи уяви. Вплив навколишнього життя, вплив дорослих поступово все більше збагачує досвід дитини-основу розвитку уяви.
З першого погляду здається, що у дітей-дошкільнят уява розвинене краще, ніж у більш старших дітей. Легкість і своєрідність комбінацій образів уяви, які виникають у дітей цього віку, привели деяких дослідників до думки про багатство уяви у дошкільників. Проте насправді ця легкість комбінування образів вказує саме на слабкість уяви. Особливо інтенсивно розвиваються уявлення уяви у дітей дошкільного віку. Цьому сприяє процес навчання і виховання, під час якого дитина знайомиться з дуже широким колом предметів і явищ навколишнього світу.
Серед дошкільників є діти з дуже блідими, слабкими уявленнями, є діти, не вміють довільно викликати уявлення й оперувати ними в процесі навчання. З такими дітьми треба багато працювати, збагачувати їх подання, тренувати в умінні робити вольові зусилля для того, щоб довільно викликати те чи інше уявлення.
У дошкільного віку уява спирається вже на досить значний життєвий досвід і на всі зростаючі знання. Уява у школяра розвивається так, що створювані образи все більше і більше співвідносяться з практикою. Якщо три-, чотирирічній дитині достатньо двох-трьох паличок - і модель літака готова, то для семи-, восьмирічного школяра необхідно, щоб модель була, як справжній літак.
Найважливіше завдання вихователя - так підготувати дітей до навчання в школі, щоб у них накопичувалися і вдосконалювалися можливо більш яскраві і конкретні уявлення про навколишню дійсність.
Образи уяви, що виникають у школярів 1-2 класів у процесі творчої діяльності, так само як і в дошкільнят, ще вкрай нестійкі і легко змінюються під впливом виникають, іноді випадкових, асоціацій. Ці образи мають потребу в опорі на сприйняття. Дошкільнятам зазвичай не вдається повністю відтворити в малюнку або навіть у словесному звіті образи прочитаного тексту. Відтворювані образи нестійкі, постійно змінюються.
А у школяра образи вже стійкі і він вже може їх відтворити. Як показали дослідження, на першому етапі розвитку відтворює уяви дошкільник ще, використовує дані читаного тексту, однак це триває дуже короткий час. Потім зазвичай починає відволікатися: у нього виникають випадкові образи, які не мають відношення до тексту. Відтворити систему образів, складну картину дитина цього віку ще не може. Доведено, що цей істотний недолік процесу уяви у дітей може бути поступово усунутий при навчанні.
Величезне значення для розвитку відтворює уяви у дітей має збагачення їх зорового досвіду. Але проста тренування процесу уяви без використання нових даних сприйняття зазвичай не веде до вдосконалення відтворює уяви дітей.
Вони ще не можуть уявити собі машину як цілісний механізм, вона їм здається сукупністю ізольованих частин; вони ще не усвідомлюють принципів її пристрою, починають міркувати: "Яка машина повинна бути? Як її збирати?" Це міркування вже початок елементарного планування.
Отже, діяльність відтворює уяви дошкільного віку тісніше пов'язується з діяльністю мислення і поєднується з великими вольовими зусиллями.
Розвиток уяви у дітей створює передумови для естетичного виховання, а добре поставлене естетичне виховання у свою чергу розвиває уяву. На розвиток уяви дітей впливає читання художньої літератури, перегляд картин, кіно, відвідування театрів, організоване слухання музики, сприйняття природи і т.п. Завдяки знайомству з мистецтвом образи уяви у дітей стають більш повними і яскравими.