2015-08-13
297
Для албанців Скандербег став тим героєм, яким для США є Джордж Вашингтон, для Індії - Махатма Ганді, а для України - Богдан Хмельницький. На честь Скандербега названі вулиці і площі країни, його профіль - на грошових банкнотах, а ім'я носять університет та інші установи країни. Пам'ятник Скандербегу прикрашає головну площу Тирани. Хто ж він, цей легендарний воїн?
Батько Скандебега, дрібний феодал Гьон Кастріоті, на початку ХV століття значно розширив свої володіння в Північній Албанії. Однак через васальну залежність від Османської імперії йому, як і іншим правителям, довелося віддати в двір султана Мурада ІІ свого сина Георгія – фактично як заручника. Там хлопчик прийняв іслам, хоча тоді навряд чи щось залежало від його бажання.
Пізніше Георгій Кастріоті в численних військових походах османської армії виявив неабияку мужність, за що й отримав ім’я Іскандер-бей (тобто Олександр - Олександра Македонського завжди шанували на Сході), яке для албанців звучало як Скандербег. Після смерті батька і старшого брата він успадкував родовий маєток.
Нині важко сказати, що змусило Скандербега залишити службу в султана і очолити боротьбу проти Османської імперії, яка на той час не мала собі рівних. Коли в листопаді 1443 року турецька армія під Нішем зазнала поразки від військ угорця Яноша Хуньяді, Скандербег зі своїм загоном відійшов в Албанію. Невдовзі у фортеці Круя Скандербега проголосили главою князівства Кастріоті, а на вежі замайорів червоний стяг із двоголовим орлом (нині – офіційний прапор Албанії). Йому приписують слова: «Не я приніс вам свободу. Я сам знайшов її серед вас у ваших серцях, у ваших помислах, у ваших мечах».
Розуміючи, що один він не в змозі протистояти туркам, Скандербег у містечку Леже збирає місцевих феодалів, які формують Лігу албанських князів, створюють регулярну армію і збирають гроші на будівництво фортець, які ставали єдиною оборонною системою країни.
Вже в червні 1444 року султан посилає 25-тисячну армію, аби придушити повстання. Однак в долині Торвіолі турки зазнають повної поразки. Султан Мурад ІІ вважає розгром випадковим, але й наступні походи 1445 (у жовтні) та 1446 (у вересні) років закінчилися ганебною втечею. Звістка про військові успіхи Скандеберга прокотилася Європою. На той час це були рідкісні випадки перемог над османською армією.
Венеціанська республіка, побоюючись появи серйозного конкурента на Балканах, де вона мала великі володіння, 1448 року виступила проти Скандербега і оголосила щорічну пожиттєву пенсію в 100 золотих дукатів тому, хто вб’є його. Однак у липні албанці вщент розбили венеціанську армію біля Шкодера. Того ж року султан Мурад ІІ сам очолив похід проти Албанії. Однак змушений був відступити через новий наступ на Балканах угорської армії на чолі з Яношем Хуньяді. Поразка угорців на Косовому полі в жовтні 1448 року залишила Албанію наодинці з Османською імперією.
1450 року Мурад ІІ підійшов під стіни Круї, аби остаточно вирішити «албанське питання». П’ятимісячна облога фортеці не дала результату, турки відступили ні з чим. Сам султан незабаром помер, залишивши трон і незавойовану Албанію своєму сину Мехмеду.
На знак патріотизму і вірності повстанню Скандербег відрікся від ісламу і повернувся в християнство. Щоб утвердитися в релігії предків, він у квітні 1451 року одружився з Донікою – донькою князя Георгія Аріаніті, який походив з давнього албанського роду. Вінчання відбулося в православному монастирі Арденіца. Того ж року Скандербег підписує союзний договір із Неаполітанським королівством, від якого отримує гроші на відновлення країни, яка лежала в руїнах після численних воєн.
29 травня 1453 року впав Константинополь. Візантійська імперія зникла з політичної карти. Скандербег намагається організувати балканські країни у військовий блок, аби разом протистояти турецькій експансії. Однак не знаходить підтримки.
1455 року турки розгромили албанців біля фортеці Берат. Авторитет Скандербега захитався. Місцеві феодали, вважаючи справу незалежності програною, виходили з військового союзу і навіть переходили на бік турків. Однак вже через рік Скандербег двічі (на рівнині Ораніка та в долині Альбулени) розбиває османські війська. Ще через рік заманює 60-тисячну османську армію вглиб країни, де й громить її, взявши в полон 30 тисяч окупантів. Забути на певний час про Європу Мехмеда ІІ примушує і нищівна поразка під Белградом від угорців під проводом Яноша Хуньяді.
Врешті султан Мехмед ІІ пішов на поступки і визнав за Скандербегом право на Албанію. Тож наприкінці 1450-х років у країні настав відносно мирний період. Проте небезпека, яку турецьке нашестя несло народам Європи, не зникла. Європейські монархи разом з папою Пієм ІІ збирають сили для «хрестового походу». Першим мав виступити Скандербег. Він у кількох битвах розбиває османське військо, але допомоги від європейських країн не дочекався. В місті Анкона, де збиралися хрестоносці, спалахує епідемія, там у серпні 1964 року помирає й ініціатор походу папа Пій ІІ. Задум зазнає повного фіаско.
Маленька Албанія знову залишилася віч-на-віч з агресивною імперією. 1465 року Скандербег тричі перемагає турків. Однак 1466 року Мехмед ІІ вторгся в Албанію з величезним військом, спустошуючи все на своєму шляху. «Османи через великі збитки, завдані їм албанцями, проявили тут страхітливу жорстокість і не залишили навіть рослинності на землі», - писав турецький хроніст Кемаль-паша-заде.
Головний удар загарбники спрямували проти Круї. Однак усі спроби взяти фортецю виявилися марними. Султан повернувся додому, залишивши військо під командуванням Балабана-паші. Через рік Скандербег несподіваним ударом зняв облогу Круї, при цьому загинув Балабан-паша. Розлючений султан повертається в Албанію, але знову даремно – Круя встояла і цього разу.
17 січня 1468 року в містечку Леже, захворівши лихоманкою, помирає Скандербег, однак албанці ще 10 років чинять опір османській агресії. 1478 турки підкорюють Крую і руйнують її. Через рік Османська імперія та Венеціанська республіка укладають договір, поділивши Албанію. 1471 року, захопивши місто Лежу, турки розрили могилу Скандербега, розібрали його кості, з яких наробили амулетів, оправивши їх у срібло й золото.
За оцінками істориків, Скандербег виграв у турків 22 битви. Крім того, перемагав армії Венеціанської республіки та італійських королівств. Як самостійне утворення Албанія проіснувала лише впродовж життя героїчного князя. Проте цілком очевидно: війни албанців надовго затримали просування османів углиб Європи.
Ім’я полководця стало широко відомим в Європі, зокрема і в Україні. Як свідчить козацький літописець Самійло Величко, на похоронах Богдана Хмельницького його секретар Самійло Зорко в поминальній промові сказав: «До тебе звертаюся зі словом молитви моїм, о вождю наш улюблений, стародавній наш Одонацере, слов’янський Скандербеже, гетьмане всього славного війська Запорозького і всієї козацької України, Хмельницький Богдане!»
1953 року албанські і радянські кінематографісти презентували спільний проект: двогодинний фільм «Великий воїн Скандербег». Наступного року фільм демонстрували на Каннському кінофестивалі, де отримав спеціальну премію Вищої технічної комісії за режисуру. Це єдиний фільм, який албанці можуть дивитися безкінечно.
