Політичне вчення утопічного соціалізму (А. Сен-Сімон, Ш. Фур’є, Р. Оуен)

Сен-Сімон «Про реорганізацію європейського суспільства» (1814)

- Суспільство:
1) непродуктивні класи ( феодали і юристи, військові, землевласники-рантьє )

2) промисловий клас ( промисловці, торговці, селяни, ремісники, робітники, учені, митці )

Три стадії на шляху до на шляху до «золотого віку»:

1) Теологічна (в античному і феодальному суспільствах — панують релігійні уявлення)

2) Метафізична (охоплює період розпаду феодалізму, що завершився Французькою революцією, характеризується переважанням абстрактних філософських ідей.)

3) Позитивна (переважання позитивної науки; тут сформується справедлива суспільно-промислова система, яка забезпечить «найбільші вигоди для найбільшої кількості людей».)

- Заперечував революційний шлях перетворення суспільства. Перетворення старого ладу він пропонував розпочинати з часткових реформ!!! => усунення від влади «непродуктивні класи» й передання керівництво державою в руки талановитих представників «промислового класу» => Збережуться інститут монарха, уряд, представницькі установи, але вся повнота влади реально зосередиться в новоствореному парламенті — Раді промисловців.

Ш. Фур'є «Новий господарський соціетарний світ» (1829)

- Власний проект суспільного устрою. Основа устрою - фаланги — виробничо-споживчі товариства (по 1600 осіб: власники, робітники, селяни, люди вільних професій)

- Особиста свобода кожного є найголовнішою умовою існування фаланги.

- Фаланги - автономні утворення. Вони не зв'язані між собою в єдину цілісну систему, але координують свою діяльність. Функції координації виконує центральна влада з її апаратом, яка не наділена правом втручання у внутрішнє життя фаланг.

- Політик - безплідне заняття.

- Заперечує революційні методи боротьби - шлях реформ.