Тема 16. Культура України другої половини ХУІІ ст

Заняття 1 (4 год.).

План

1. Суспільно-політична думка.

2. Освіта. Наука. Книгодрукування.

3. Фольклор. Література. Мова. Театр. Музика.

4. Архітектура. Образотворче мистецтво.

5. Традиційно-побутова культура і звичаї.

Методичні рекомендації до вивчення теми.

В ході розгляду першого питання студентам необхідно акцентувати увагу на головних напрямках розвитку суспільно-політичної думки в Україні: боротьба проти засилля єзуїтів, греко-католицької церкви, насильницького ополячення українського населення, висвітлення боротьби з турецько-татарською агресією, історії козаччини тощо.

Провідне місце в розвитку освіти в Україні зазначеного періоду відігравав Київський колегіум, який в своїй діяльності творчо розвинув потенціал свого попередника – братської школи. Незважаючи на певний вплив схоластики, в колегіумі регулярно проходили диспути, на яких студентам прищеплювались навички самостійного творчо-пошукового мислення, вміння ґрунтовно відстоювати свою позицію.

В процесі багатовікового розвитку української мови можна чітко виділити дві основні зустрічні тенденції: орієнтація літературної писемної мови на народно-побутову мову та наближення народно – побутової усної мови до рівня писемної і виникнення єдності та монолітності загальнонаціональної мови.

Соціально-економічний, культурний розвиток, художні традиції, зв’язки українського народу з руським, білоруським, польським, литовським та іншими народами обумовили багатство і різнобарвність архітектури України другої половини XVII ст., яка розвивалась на міцному фундаменті багатовікової вітчизняної культури, акумулюючи кращі досягнення європейського мистецтва, де утвердився новий стиль – бароко. Архітектурі бароко були присутні риси урочистої величі, схильність до напружених, динамічних композицій, декоративної витонченості.

Основою економічного життя українців, як і раніше, залишалось сільське господарство з домінуванням землеробства. Знаряддями праці були рало, соха (в Поліссі), важкий дерев’яний плуг з залізним лемехом і череслом на колісному передку, в який запрягали два, три, іноді – чотири – шість пар волів, оскільки значна частина полів являла собою целіну. Як правило, бідні селяни не мали достатньої кількості робочої, тяглової худоби і вимушені були обробляти землю примітивним однозубим ралом без залізного наральника або ручними знаряддями – мотикою, заступом.

Заняття 2. (4 год.)

1. Знаряддя праці.
2. Житло. Одяг. Їжа.
3. Сімейний побут.
4. Звичаї та обряди.