Припинення набуття право власності

Припинення відбувалась на підставі загибелі речі:

- фактична (фактичне знищення речі);

- юридична (вилучення речі із цивільного обороту).

Припинення через позбавлення права власності:

- конфіскація;

- набуття іншою особою за давністю володіння.

Види власності.

Квірицька - найбільш давній різновид власності (закріплювався ще в законах ХІІ таблиць). Право на таку власності згодом отримали не лише римляни, а й латини. Об'єктами права власності були найбільш цінні речі (земля, раби, худоба), що знаходились в вільному римському обіході. Формами набуття була манципація, цесія.

Преторська - претор надає добросовісним володільцям свій захист. На цю власність можна була отримати право власності за набувальною давністю.

Власність перегрінів - неримські громадяни - підпорядковувалось право своїх земель. В інтересах римським громадянам деяким перегрінам було надано право користуватись в римському обороті. Вони ставали власниками тих речей, на які не мали право. Таке право власності захищалось лише едиктами перегрінського претора шляхом фективних позовів.

Провінційна власність - колишні власника земель провінцій ставали їх володільцямі і їм надавалось право лише володіти, користуватись і вилучати плоди. Власником була лише Римська держава. Таким чином колишні власники стали просто користувачами цих земель. В ІІ ст. їм надали можливість: володіти, користуватись та розпоряджатись цими землями. Провінційна власність мала 2 особливості: а) за неї сплачували податок; б) правові відносини регулювались не цивільним квірицьким правом, а правом народів.