Кореальні зобов’язання (obligatio correalis)

Солідарність в римському праві мала дві форми в залежності від того чи виникала вона незалежно від волі сторін зобов’язання (наприклад, відповідальність декількох опікунів неповнолітнього) чи за волею учасників зобов’язаних (наприклад, договір про спільне виконання певних дій). Зобов’язання першої групи називалися солідарними у власному розумінні цього терміну, а зобов’язання другої групи називалися кореальними (obligatio correalis). Особливістю останніх було те, що вони припинялись з моменту проходження першої судової стадії (у претора) і засвідчення спору свідками (litis contestatio) незалежно від подальшого вирішення спору судом. Хоча, багато науковців зазначають, що принципової різниці між цими двома формами не було.