Подільні та неподільні зобов’язання

При виконанні такого зобов’язання було необхідно визначитись з тим, хто і в яких долях повинен його виконувати. Римляни поділяли зобов’язання з множинністю сторін на подільні та неподільні. До подільних відносилися ті, в яких кожен із боржників міг виконати тільки свою частину зобов’язання, а кредитор мав право отримати тільки свою долю за зобов’язанням. Подільні зобов’язання виникали в тих випадках, коли ні з їх суті, ні з закону не виникало обов’язку відповідати спільно по всій сумі. Так, особи, що взяли в борг певну суму грошей могли повернути її в рівних частках

До неподільних, навпаки, відносилися ті зобов’язання в яких боржники зобов’язані були виконати зобов’язання солідарно. Теж стосувалося і кредиторів – кожен з них мав права вимагати від боржника виконання всього зобов’язання. Солідарність виконання поділялася на два види:

а) вибіркова солідарність – активна (при множинності кредиторів, коли кожен з них має право вимагати виконання зобов’язання на свою користь), пасивна (при множинності боржників, коли від кожного можна вимагати виконання зобов’язання повністю). Виконання на користь одного з кредиторів (при активній солідарності) або одним з боржників (при пасивній) всього зобов’язання тягнуло за собою його припинення. Характерним для цих зобов’язань було те, що боржник який сплатив борг за всіх не мав права регресної вимоги (regressum) до інших боржників, а кредитор, що одноособово отримав виконання не був зобов’язаний ділити вигоду з іншими, якщо між солідарними боржниками (або кредиторами) не було відповідного договору;

б) кумулятивна солідарність мала місце тільки при пасивному зобов’язанні (коли на боці боржника перебувало декілька осіб). При такій солідарності кожен з боржників відповідає по зобов’язанню в повній мірі і виконання зобов’язання одним з них не звільняє від цього інших. Так, особи, що спільно вчинили правопорушення, наприклад крадіжку, відповідали кожна повністю за штрафним позовом (actio poenatis). Причому сплата однією особою штрафу не звільняла від цього обов’язку інших. Таким чином, кредитор стільки разів отримував суму штрафу, скільки було боржників.