2015-08-21
304
· Низька прихильність, неадекватний рівень ліків у крові, недостатня потужність схеми АРТ призводять до розвитку стійкості ВІЛ до препаратів та до неефективності лікування.
· Визначення терапевтичної неефективності першої лінії АРТ проводиться не раніше 24 тижнів від початку прийому АРВ-препаратів за умови ретельної перевірки прихильності, адекватності доз та режиму прийому ліків.
· Неефективність терапії включає клінічні, імунологічні та вірусологічні критерії.
| Клінічні критерії неефективності АРТ |
| · Розвиток нових захворювань, що відносяться до ІІІ чи IV клінічної стадії ВІЛ-інфекції (за класифікацією ВООЗ, 2006), або їх повернення не менш ніж через 24 тижня після початку першої лінії АРВТ. · Зниження чи недостатні темпи росту у дітей, незважаючи на адекватне харчування і відсутність інших несприятливих факторів або захворювань. · Прогресуюче погіршення функції ЦНС: × затримка росту головного мозку; × погіршення когнітивної функції (встановлюється на підставі психометричного тестування); × клінічні ознаки порушення рухових функцій; × втрата навичок. · Маніфестація нових опортуністичних інфекцій чи малігнізації, рецидивів стійкого до лікування орального кандидозу або кандидозного езофагіту. · Клінічне прогресування необхідно диференціювати з синдромом імунної реконституції, який частіше спостерігається у дорослих, коли АРТ починається в стані глибокої імуносупресії. · Синдром імунної реконституції супроводжується розвитком опортуністичних інфекцій протягом перших 3 - 6 місяців після початку АРТ на фоні швидкого відновлення кількості CD4-лімфоцитів. |
| Імунологічні критерії неефективності АРТ Імунологічна неефективність терапії може бути первинною і вторинною. При первинній імунологічній неефективності кількість CD4+ залишається низькою і протягом лікування не перевищує граничні значення вікових показників, що використовуються як критерії для початку АРТ. Вторинна імунологічна неефективність характеризується зростанням показників CD4 після початку АРТ з подальшим зниженням їх рівня нижче граничних значень вікових показників, що використовуються як критерії для початку АРТ. Таким чином, визначення імунологічної неефективності базується на даних аналізу динаміки показників CD4-лімфоцитів. |
| · Розвиток важкого ступеня імуносупресії (з урахуванням віку) після періоду імунного відновлення. · Повільне прогресування (більше шести місяців) імуносупресії до нового рівня (з урахуванням віку дитини), що підтверджено двома дослідженнями. · Швидке зниження (до 6 місяців) рівня CD4+ нижче граничного значення важкого ступеня вікової імуносупресії. |
| Вірусологічні критерії неефективності АРВТ |
| · У дітей, що одержують 2 НІЗТ + 1 ІП через 8 – 12 тижнів лікування, спостерігається зниження базового рівня вірусного навантаження приблизно у 10 разів (1,0 log10), а в дітей, що одержують слабшу за своєю дією АРТ, зниження вірусного навантаження менш ніж у 5 разів (0,7 log10) у порівнянні з базовим рівнем. · Через 4 – 6 місяців після початку АРТ вірусне навантаження не знижується до рівня, що не вивляється. · Після періоду рівня вірусного навантаження, що не виявлявся, РНК ВІЛ визначається в плазмі крові. · У дітей віком від 2 років спостерігається підвищення вірусного навантаження більш ніж у 3 рази (більше 0,5 log10), а у дітей віком до 2 років підвищення вірусного навантаження більш ніж у 5 разів (більше 0,7 log10). |
|
|
|
|
|
|
