Таблиця1
Імунний статус | Вік | ||
До 12 місяців | 13-59 місяців | 5 років або старше | |
Немає істотної імуносупресії | ≥35% | ≥25% | ≥500/mm3 |
Легка імуносупресія | 25-34% | 20-24% | 350-499/mm3 |
Середньо важка імуносупресія | 20-24% | 15-19% | 200-349/mm3 |
Важка імуносупресія | <20% | <15% | <200/mm3 |
Характеристика стадій хвороби.
Перша клінічна стадія характеризується відсутністю клінічних проявів хвороби та вимагає спостереження за дитиною. Наявність у хворого персистуючої генералізованої лімфаденопатії є приводом до поглибленого обстеження та своєчасного встановлення інших можливих проявів ВІЛ-інфекції.
Другій клінічній стадії притаманні легкі клінічні прояви. Зазвичай такі хворі потребують амбулаторного педіатричного супроводу. Серед спеціалістів існує думка, про можливість об’єднання хворих з першою та другою клінічною стадією в одну групу. Третя клінічна стадія відповідає середньо важким і важким клінічним проявам, які вимагають спеціалізованих досліджень. Обстеження та лікування таких хворих потребує госпіталізації. Четверта клінічна стадія хвороби (СНІД) супроводжується важкими ураженнями внутрішніх органів та потребує термінового інтенсивного лікування.
|
|
Наявність у будь-яких хворих патологічних станів, що входять до переліку, зазначеному в класифікації, є показом для обстеження на ВІЛ/СНІД.
Визначення ступенів імуносупресії, вказане в класифікації, є додатковим критерієм прогресування хвороби.
Приклади формулювання діагнозу за класифікацією ВООЗ:
× ВІЛ-інфекція, друга клінічна стадія, без істотної імуносупресії
× ВІЛ-інфекція, четверта клінічна стадія, важка імуносупресія.
Класифікація ВІЛ-інфекції у дітей CDC-1994.
У 1994 році в США Центром по контролю захворювань (CDC) прийнято класифікацію ВІЛ-інфекції у дітей, яка є зручною для використання в педіатричній практиці, але менш придатною для країн з обмеженими ресурсами, ніж класифікація ВООЗ. Класифікація враховує як основні клінічні ознаки хвороби, так і стан імунного дефіциту.
Всі хворі на ВІЛ-інфекцію діти, в залежності від проявів ВІЛ-інфекції, можуть бути віднесені до однієї з 4-х клінічних категорій:
N – відсутність симптомів або синдромів, які притаманні ВІЛ-інфекції
A – наявність легкої клінічної симптоматики
B – клінічні прояви хвороби середньої важкості
C – важкі клінічні симптоми та синдроми.
Розглянемо критерії зазначених клінічних категорій.