Епідеміологія

Найчастіша грибкова інфекція у ВІЛ-інфікованих дітей.

Форми:

o Локальні

§ молочниця та пелюшковий дерматит зустрічаються у 50-85% ВІЛ-інфікованих дітей

o Кандидозний езофагіт

§ визначається у 12-16% дітей молодших 13 років зі СНІДом

Фактори ризику розвитку кандидозу:

o низький вміст CD4+ (менше 100/мм3);

o високе вірусне навантаження;

o нейтропенія (менше 500/мм3);

o вказані фактори мають особливе значення, якщо мають велику тривалість.

Дисемінований кандидоз, відносно рідко, зустрічається у ВІЛ-інфікованих пацієнтів,

o гриби роду Candida можуть дисемінувати зі стравоходу;

o ризик дисемінації збільшується при ко-інфекції HSV або CMV;

o фунгемія спостерігається у 12% ВІЛ-інфікованих дітей, в яких має місце тривала катетеризація вен (для парентерального харчування або введення антибіотиків).

В біля 50% ВІЛ-інфікованих дітей фунгемія спричинюється іншими ніж Candida albicans видами грибів роду Candida: C., tropicalis, C. pseudotropicalis, C., parapsilosis, C., glabrata, C., krusei, C., dubliniensis.

Велика кількість дітей, в яких розвинулася фунгемія отримували орально системні протигрибкові препарати з групи азолів (кетоконазол або флуконазол) із метою лікування орального або езофагеального кандидозу

У випадку пізнього встановлення діагнозу загальна летальність може перевищувати 90%.

Раннє виявлення та лікування кандидемії зменшує летальність.