Основні поняття та означення

Машинобудування є однією з провідних галузей, де створюються знаряддя праці та предмети споживання. Рівень виробництва машин, обладнання, приладів ви­значає технічний прогрес інших галузей народного госпо­дарства.

Технологія виготовлення машин, апаратів, приладів, механізмів складається з операцій, внаслідок виконання яких заготовки перетворюються на деталі, а потім на вироби. Терміном заготовка визначають предмет праці, з якого виготовляють деталь.

Виробом називають будь-який предмет або набір пред­метів виробництва, що виготовляються на підприємстві, наприклад зубчасте колесо, маховик, верстат, потокова лінія верстатів тощо. Розрізняють вироби основного й допоміжного виробництва. Виробами основного вироб­ництва називають ті, що підприємства виготовляють для реалізації. Вироби допоміжного виробництва призначені для власних потреб виробництва. Якщо підприємства виготовляють вироби для реалізації та на власні потреби, їх називають виробами основного виробництва.

Стандартом встановлено такі види виробів: деталі, складальні одиниці, комплекси та комплекти. Вироби поділяють на неспецифіковані та специфіковані. Неспецифіковані вироби, не мають складових частин (деталей). До специфікованих належать вироби, які складаються з кількох частин, — це складальні одиниці, комплекси та комплекти.

Деталлю називають виріб, виготовлений з одного шматка однорідного матеріалу без застосування складальних операцій, але з використанням, якщо це необхідно, захисних чи декоративних покриттів, місцевого зварюван­ня, паяння, склеювання, зшивання тощо.

Складальною одиницею називають виріб, складові час­тини якого з'єднують на підприємстві-виготовлювачі кле­панням, зварюванням, паянням, спресовуванням, роз­вальцьовуванням, склеюванням, зшиванням тощо. З'єд­нання використовують роз'ємні або нероз'ємні, чи рухомі або нерухомі. Складальну одиницю, що має властивість повної взаємозамінності, називають агрега­том, а процес складання з агрегатів — агрегатним. Виро­би, побудовані за агрегатним принципом, мають підви­щені техніко-економічні показники під час складання, експлуатації та ремонту.

Комплексом називають кілька специфікованих виробів, що виконують взаємопов'язані експлуатаційні основні чи допоміжні функції, але не з'єднані між собою на під­приємстві-виготовлювачі (наприклад, потокова лінія верстатів), специфіковані вироби комплексу, які викону­ють одну або кілька основних функцій усього комплексу, різноманітні деталі та складальні одиниці, призначені для монтажу комплексу на місці його експлуатації, комплект запасних частин, які призначені для спільної експлуатації, укладальних засобів, тари та інших виробів допоміжних функцій (пристрої вимірювальної апаратури).

Комплектом називають кілька нез'єднаних виробів, які призначені для спільної експлуатації та виконання допо­міжних функцій (наприклад, комплект запасних частин, комплект інструментів та приладдя, комплект пакувальної тари, осцилограф у комплекті з укладальним ящиком, запасними частинами, монтажним інструментом, змін­ними частинами).

Напівфабрикатом називають виріб, який ще треба обробляти перед використанням. Виріб під час виготов­лення проходить певні стадії обробки на верстатах (то­карних, свердлильних) з переміщенням від однієї дільниці (цеху) до іншої.

Text 8