Чоловік — жертва?

Але незрозумілою для нас залишається ситуація з чоловіками, які самі стають жертвою насильства в сім’ї. Адже, за статистикою, їх налічується близько 6%, тобто таке явище — не надумане. Більше того, в дійсності, ця цифра може бути значно більша за офіційну, оскільки не кожен чоловік, діставши синці й садна від дружини, скаржитиметься в органи правопорядку. Особливо після того, як із кримінального законодавства, яке передбачає покарання за насильство в сім’ї, не дуже давно було вилучено таке поняття, як «віктимна поведінка», що провокує злочин. Іншими словами, якщо раніше дільничний міліціонер, приїжджаючи на виклик про насильство в сім’ї, вважав, що потерпіла жінка є призвідницею скандалу, який спричинив побиття, він міг не вживати відповідних заходів до агресора-чоловіка. Тепер же відповідальності за побої у вигляді штрафу або п’ятиденного арешту йому ні за яких обставин не уникнути.

Тепер уявімо, що чоловік сам стає жертвою насильства в сім’ї. Як йому бути в такій ситуації? З одного боку, його методи самооборони мають бути такими, які не завдадуть шкоди жінці, оскільки в такому випадку він автоматично стає відповідальним за насильницькі дії. А з іншого боку — чоловік від початку поставлений у такі умови, при яких у ролі жертви насильства в сім’ї виглядає дуже дивно і навіть комічно. Хоча, відповідно до Конституції України, ніхто не може мати привілеїв або обмежень за статевими ознаками, оскільки всі люди вільні й рівні у своїй гідності і правах. От і питається: а, можливо, жінка все ж таки не завжди права? Саме тому кожен окремий випадок насильства в сім’ї має стати предметом ретельного розгляду для психологів, правоохоронців, адвокатів, а також суддів.