Незаконне переправлення осіб через державний кордон України: кримінально-правова характеристика

Безпосереднім об'єктом злочину є порядок перетинання державного кордону України.

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в:

1) незаконне переправлення осіб через державний кордон України;

2) організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України;

3) керівництві такими діями;

4) сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод.

Незаконне переправлення осіб через державний кордон України – це дії особи, які полягають у забезпеченні перетинання (перевезення, переведення) державного кордону України іншими особами. Такі дії можуть бути вчинені у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності.

Організація незаконного переправлення – це дії, які виявляються у розробці планів, визначенні місця, часу незаконного переправлення, пошуку співучасників, створенні організованої групи, її фінансуванні, озброєнні тощо.

Керівництво переправленням – це активна діяльність щодо забезпечення самого переправлення під час його вчинення: віддання певних команд, розстановка учасників, розподіл їх обов'язків тощо.

Відмінність дій по керівництву незаконним переправленням осіб через державний кордон України від організації такого переправлення є передусім те, що керівництво здійснюється безпосередньо під час зазначеного переправлення або безпосередньо перед його початком.

На відміну від особи, яка керує підготовкою чи вчиненням злочину, керівник незаконним переправленням осіб через державний кородон України спрямовує зусилля не на інших співучасників, а осіб, які незаконно перетинають державний кордон України.

Сприяння – будь-яке діяння, що допомагає здійснити незаконне переправлення (поради і вказівки щодо найбільш зручних маршрутів руху, місця та часу перетинання кордону, надання засобів маскування, карт, схем та ін.).

Злочин є закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із вище перелічених дій (формальний склад).

Обов’язковою ознакою даного злочину є місце його вчинення - державний кордон України.

Незаконним переправлення через державний кордон України є у випадках, коли особи переправляються через державний кордон України: 1) будь-яким способом поза відповідними пунктами пропуску; 2) у пунктах пропуску, але без відповідних документів; 3) у пунктах пропуску, але без дозволу відповідних органів влади.

З суб'єктивної сторони цей злочин вчинюється з прямим умислом. Як правило, для злочину характерні корисливі мотиви і мета.

Суб'єкт злочину – загальний.

Кваліфіковані види:

1) ті самі дії, вчинені способом, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон України;

2) вчинені щодо кількох осіб;

3) повторно;

4) за попередньою змовою групою осіб;

5) службовою особою з використанням службового становища, -

6) вчинені організованою групою;

7) вчинені з корисливих мотивів.

Злочини у сфері забезпечення призову та мобілізації, а також військового обліку та підготовки військовозобов’язаних: кримінально-правова характеристика та види (ст.ст. 335–337 КК України).

Ухилення від призову на строкову військову службу, в ійськову службу за призовом осіб офіцерського складу (ст. 335 КК України).

Безпосереднім об'єктом цього злочину є відносини, що забезпечують обороноздатність України, зокрема комплектування її Збройних Сил, на які відповідно до ч.2 ст. 17 Конституції покладаються найважливіші функції:оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.

Об'єктивна сторона виявляється в ухиленні від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу шляхом як дії, так і бездіяльності.

Ухилення від строкової військової служби військової служби за призовом осіб офіцерського складу шляхом бездіяльності має місце у випадку, коли особа, яка отримала повідомлення (повістку) про призов, не з'являється без поважних причин до призовного пункту в строки, вказані в повідомленні.

Поважними причинами неявки відповідно до п. 11 ст. 15 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» є:

1) хвороба призовника, що позбавляє його можливості особисто прибути у відповідний пункт;

2) смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини.

3) перешкода стихійного характеру або інші обставини, які позбавили призовника можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк.

Ухилення від строкової військової служби шляхом дії може полягати в заподіянні собі тілесного ушкодження, симуляції хвороби, підкупі працівників військкомату тощо.

При бездіяльності закінченим злочин вважається з моменту неприбуття у зазначений у призовному документі час до призовного пункту, а при дії – з моменту, коли призовнику вдалося незаконно звільнитися від призову на строкову службу, військової служби за призовом осіб офіцерського складу.

Суб'єктивна сторона – прямий умисел: особа знає про призов, але не бажає виконувати свій обов'язок.

Суб'єкт злочину – спеціальний: придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

громадянин України чоловічої статі, який на момент відправки до військової частини досяг 18-річного віку і призовною комісією визнаний за станом здоров'я придатним до військової служби.

Не є суб'єктами розглядуваного злочину особи:

1) які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;

2) які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;

3) які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;

4) батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;

5) які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;

6) які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;

7) яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.

8) особи жіночої статі.

Не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ухилення від призову на строкову військову службу особи, яким за рішенням призовної комісії була надана відповідна відстрочка – протягом дії відстрочки.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: