Розділ 10 Лабораторна робота 1. Моделювання випадкових подій і дискретних випадкових величин

Лабораторний практикум

Лабораторна робота 1. Моделювання випадкових подій і дискретних випадкових величин

Мета роботи – засвоїти методи моделювання простих, складних незалежних і залежних подій, а також дискретних випадкових величин

Загальні положення

Теоретичні положення та методи моделювання випадкових подій наведено у п. 2.3. У цьому ж параграфі описано застосування методу оберне­ної функції для моделювання випадкових дискретних величин із заданими законами розподілів. Також показано реалізацію алгоритму на основі (2.9) для отримання дискретних випадкових величин. Співвідношення для основ­них статистичних оцінок результатів моделювання наведено у п. 2.8, 2.9.

Завдання для виконання роботи

Відповідно до заданого варіанту необхідно виконати наступні дії:

· знайти послідовність М = 100 реалізацій випадкової події або дискретної випадкової величини за порядком їх настання;

· визначити оцінку імовірності настання подій і побудувати довірчий інтервал;

· побудувати графік емпіричної функції розподілу F (х) та гістограми f (х);

· перевірити закон розподілу випадкової величини, що моделюється, за допомогою статистичних критеріїв, наприклад, критерію згоди c2 (хі квадрат);

· розробити програмний код для реалізації методів.

Індивідуальні завдання для моделювання

Варіант 1. Складна (сумісна) подія, що складається з трьох незалежних простих подій А 1, А 2, А 3з ймовірностями Р 1 = 0,3; Р 2= 0,6, Р 3= 0,1.

Дискретна випадкова величина приймає значення х 1, х 2,..., х 10 з однаковою ймовірністю Р = 0,1.

Варіант 2. Проста подія А з ймовірністю появи Р = 0,6.

Дискретна випадкова величина приймає значення з ймовірностями:

хi x 1 х 2 х 3 x 4
Pi 0,5 0,15 0,15 0,2

Варіант 3. Проста подія А з ймовірністю появи Р = 0,7.

Дискретна випадкова величина приймає значення з ймовірностями:

хi x 1 х 2 х 3 x 4
Pi 0,2 0,35 0,15 0,3

Варіант 4. Повна група k = 3 незалежних подій з ймовірностями:

Ai А 1 А 2 А 3
Pi 0,25 0,2 0,35

Дискретна випадкова величина має біноміальний розподіл з параметрами: Р = 0,6; N =10.

Варіант 5. Складна (сумісна) подія, що складається з двох залежних подій A і В з ймовірностями РА = 0,6; РB/Ā= 0,7.

Дискретна випадкова величина приймає значення х 1, х 2,..., х 5 з однаковою ймовірністю Р = 0,2.

Варіант 6. Проста подія А з ймовірністю появи Р = 0,8.

Дискретна випадкова величина має значення з ймовірностями:

xi        
Pi 0,1 0,3 0,55 0,05

Варіант 7. Складна (сумісна) подія, що складається з двох незалежних подій A і В з ймовірностями РА = 0,8; РB = 0,7.

Дискретна випадкова величина приймає значення з ймовірностями:

хi x 1 х 2 х 3 x 4
Pi 0,4 0,3 0,1 0,2

Варіант 8. Повна група незалежних подій k = 4 з ймовірностями:

Аi А 1 А 2 А 3 А 4
Рi 0,15 0,4 0,22 0,1

Дискретна випадкова величина має біноміальний розподіл з параметрами: Р = 0,5; N = 10.

Варіант 9. Складна (сумісна) подія, що складається з двох залежних подій А і В з ймовірностями РА = 0,8; РB/А = 0,9.

Дискретна випадкова величина приймає значення з ймовірностями:

xi          
Рi 0,1 0,2 0,4 0,2 0,1

Варіант 10. Проста подія А з ймовірністю появи Р = 0,8.

Дискретна випадкова величина приймає значення з ймовірностями:

xi      
Pi 0,25 0,35 0,4

Варіант 11. Проста подія А з ймовірністю Р = 0,7.

Дискретна випадкова величина приймає значення х 1, х 2,..., х 4 з однаковою ймовірністю Р = 0,25.

Варіант 12. Складна (сумісна) подія, що складається з двох незалежних подій А і В з ймовірностями появи РА = 0,5; РB = 0,8.

Дискретна випадкова величина має біноміальний розподіл з параметрами: Р = 0,75; N = 10.

Варіант 13. Складна (сумісна) подія, що складається з трьох незалежних простих подій A 1, А 2, А 3з ймовірностями P 1 = 0,6; P 2 = 0,2; Р 3 = 0,4.

Дискретна випадкова величина має значення з ймовірностями:

xi        
Pi 0,1 0,1 0,75 0,05

Варіант 14. Проста подія А з ймовірністю Р = 0,25.

Дискретна випадкова величина приймає значення з ймовірностями:

хi x 1 х 2 х 3 x 4
Pi 0,3 0,25 0,15 0,3

Варіант 15. Складна (сумісна) подія, що складається з двох залежних подій А і В з ймовірностями РА = 0,6; PB/Ā = 0,7.

Дискретна випадкова величина має біноміальний розподіл з параметрами: Р = 0,8; N = 10.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: