2015-09-07
5595
Добір суд. кадрів являє собою сукупність процедур з добору кандидатів на посаду судді на підставі аналізу й оцінки його професійних та особистих якостей, ступеня їх відповідності вимогам, вст.законом, і вибір найбільш підготовлених кандидатів для виконання посад.обов'язків. Кандидат на посаду судді -особа, яка виявила бажання зайняти посаду судді, відповідає встан. Законод. вимогам, пройшла спец. підготовку, склала каліф. іспит у порядку, встановл. Законом, і щодо якої внесене подання відповідному орг. про призначення чи обрання на посаду судді. Добір кандидатів у професійні судді для призначення суддею вперше починається з прийняття заяв від осіб, бажаючих працювати суддями. Відбір проводиться на конкурсній основі з числа осіб, які є громадянами Укр., віком не молодші 25р, мають вищу юр. освіту і стаж роботи в галузі права не менш як 3р, проживають в Укр не менш як 10р.і володіють держ. мовою. Кожен громадянин, хто відповідає цим вимогам, вправі звернутися з заявою до ВККСУ щодо рекомендації його для призначення професійним суддею. ВККСУ готує матеріали щодо призначення на посаду судді вперше чи обрання суддею безстроково, які направляє до Вищої ради юстиції. Секція з питань підготовки подань для призначення суддів уперше Вищої ради юстиції готує подання і направляє його Президентові Укр. Вища кваліфікаційна комісія суддів зобов'язана забезпечити формування корпусу професійних суддів, здатних кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя. З цією метою Комісія проводять відбір і рекомендування осіб для зайняття посади професійного судді та визначає рівень фахової підготовленості професійних, суддів. Після одержання Вищою радою юстиції рішення Вищої кваліфікаційної комісії судів матеріали щодо кандидата на посаду судді вивчаються на секції з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад, після чого кандидатура на посаду судді розглядається персонально на засіданні Вищої ради юстиції за доповіддю члена Вищої ради юстиції, який діє за дорученням названої секції. Вища рада юстиції для здійснення своїх повноважень може витребовувати та одержувати необхідну інформацію та судові справи від судів, підприємств, установ, організацій, громадян та їх об'єднань. За результатами обговорення на засіданні приймається один із таких актів: подання про призначення судді чи рішення про відмову в поданні про призначення.
|
|
|
П орядок обрання та призначення суддів загальних судів.
Призначення на посаду судді вперше здійснюється виключно в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі стадії:
1) розміщення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на своєму веб-порталі оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів та опублікування такого оголошення в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр"; 2) подання особами, які виявили бажання стати суддею, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідної заяви та документів, визначених цим Законом;
3) здійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на основі поданих кандидатами на посаду судді документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду судді, та організація проведення стосовно них спеціальної перевірки в порядку, визначеному законом;
4) складення особами, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду судді, іспиту перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права;
5) направлення кандидатів, які успішно склали іспит та пройшли необхідні перевірки, для проходження спеціальної підготовки у спеціалізованому юридичному вищому навчальному закладі четвертого рівня акредитації;
6) направлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України кандидатів на посаду судді після успішного проходження ними підготовки у спеціалізованому юридичному вищому навчальному закладі четвертого рівня акредитації для проходження спеціальної підготовки у Національній школі суддів України;
7) допуск кандидатів, які успішно пройшли спеціальну підготовку, до складення кваліфікаційного іспиту перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;
8) визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рейтингу кандидатів на посаду судді за результатами складення кваліфікаційного іспиту, зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад судді;
9) оголошення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у разі відкриття вакантних посад суддів конкурсу на заміщення таких посад серед кандидатів, які перебувають у резерві;
10) проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, виходячи з рейтингу кандидата відповідно до кількості наявних вакантних посад судді добору серед кандидатів, які взяли участь у конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді юстиції про призначення кандидата на посаду судді; 11) розгляд на засіданні Вищої ради юстиції відповідно до рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України питання про призначення кандидата на посаду судді та внесення в разі прийняття позитивного рішення подання Президентові України про призначення кандидата на посаду судді; 12) прийняття Президентом України рішення про призначення кандидата на посаду судді.
|
|
|
Призначення на посаду судді здійснюється Президентом України на підставі подання Вищої ради юстиції протягом тридцяти днів з дня отримання такого подання.
30. Порядок призначення суддів Конституційного суду України
Конституційний Суд складається з вісімнадцяти суддів. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду.
Суддя Конституційного Суду призначається строком на 9 років без права бути призначеним повторно. Суддя Конституційного Суду при виконанні своїх обов'язків на засіданні суду повинен бути одягнений у мантію, мати нагрудний знак.
Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної роботи, наукової або педагогічної роботи за фахом не менш як десять років, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх двадцяти років.
|
|
|
Судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.
Вступаючи на посаду, судді Конституційного Суду складають присягу на засіданні Верховної Ради, яке проводиться за участю Президента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України. Вони урочисто присягають чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права і свободи людини і громадянина.
31.Гарантії незалежності суддів.
Незалежність судової влади, її підкорення тільки закону, закріплені ст. 126 і ст. 129 Конституції України, і її рівноправність з іншими галузями державної влади є ознаками правової держави, в якій кожен громадянин має право на захист своїх прав і свобод компетентним, незалежним, неупередженим та об’єктивним судом.
Незалежність і недоторканність є не особистими привілеями судді, а способом захисту публічних інтересів, у першу чергу прав і свобод людини та громадянина.
Незалежність суддів забезпечується: установленим законом порядком їх обрання (призначення), призупинення їхніх повноважень і звільнення з посади; особливим порядком присвоєння військових звань суддям військових судів; передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя; забороною під загрозою відповідальності втручання у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду або судді; правом судді на відставку; недоторканністю суддів; створенням необхідних організаційно-технічних і інформаційних умов для діяльності судів, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їхнього статусу; особливим порядком фінансування суддів; системою органів суддівського самоврядування.
Усі державні органи, установи й організації, органи місцевого самоврядування, громадяни та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність судових органів і не зазіхати на неї.
|
|
|
Гарантії незалежності судді, а також заходи їх правового захисту, матеріального й соціального забезпечення, поширюються на всіх суддів України й не можуть бути скасовані або знижені іншими нормативними актами України й Автономної Республіки Крим. Кожне непередбачене законом втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється й тягне за собою відповідальність відповідно до закону.
Суддя не зобов’язаний давати які-небудь пояснення з розглянутих і тих, що знаходяться в його провадженні, справ, а також надавати їх кому б то не було для ознайомлення, крім випадків і порядку, передбачених законом.
Недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв’язку, кореспонденцію, що належить йому, майно та документи.
32. Недоторканність суддів, народних засідателів та присяжних.
Недоторканність судді
1. Суддя є недоторканним. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення судом обвинувального вироку.
2. Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена кримінальна чи адміністративна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з'ясування його особи. Суддя не може бути підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крім суду.
3. Кримінальна справа щодо судді може бути порушена лише Генеральним прокурором України або його заступником.
4. Відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованої постанови Генерального прокурора України.
5. Проникнення в житло або інше володіння судді чи його службове приміщення, особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов, особистий обшук судді, а так само огляд, виїмка його кореспонденції, речей і документів можуть провадитися лише за судовим рішенням.
6. Підсудність справи щодо обвинувачення судді у вчиненні злочину визначається Головою Верховного Суду України. Справа не може розглядатися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді.
7. За шкоду, завдану судом, відповідає держава на підставах та в порядку, встановлених законом.
Недоторканність суддів є важливою гарантією їх незалежності. Недоторканність суддів полягає в тому, що носій судової влади не може бути:
- без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом;
- притягнений до відповідальності й покараний за прийняття судового рішення або інші дії, пов'язані зі здійсненням своїх посадових функцій. Це може мати місце, лише коли встановлено його вину в зловживанні своєю владою або вчиненні іншого злочину у сфері службової діяльності;
-затриманий за підозрою у вчиненні злочину, приведений чи примусово доставлений у будь-який державний орган у порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення. У разі затримання судді за підозрою у вчиненні злочину чи адміністративного правопорушення, стягнення за яке накладається в судовому порядку, він має бути негайно звільнений після з'ясування його особи.
Гарантії недоторканності поширюються на житло, службове приміщення судді, його особистий і службовий транспорт, телефонні розмови, кореспонденцію, речі й документи. Проникнення в його житло чи службове приміщення, особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування телефонних розмов, обшук судді, а так само огляд, виїмка його кореспонденції, речей і документів можуть провадитись тільки за вмотивованим рішенням суду, а також за згодою судді в разі прийняття головою відповідного суду рішення про вжиття спеціальних заходів безпеки.
Гарантії недоторканності поширюються не лише на суддів, а й на народних засідателів і присяжних на час їх залучення до виконання в суді обов'язків, пов'язаних з провадженням судочинства.
За суддею, який знаходиться у відставці, зберігаються такі ж гарантії недоторканності, як і до виходу у відставку.
На час виконання народними засідателями своїх обов'язків на них поширюються гарантії незалежності і недоторканності професійних суддів: при здійсненні правосуддя вони незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону; їм забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону. Втручання будь-якого у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність.
Недоторканність народного засідателя під час його участі у розгляді справи поширюється на їх особистість, житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, кореспонденцію, належне їм майно та документи. Народний засідатель не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом, якщо він визнаний обвинуваченими по справі, в розгляді якої приймав участь у складі суду. Ця кримінальна справа розглядається у першій інстанції апеляційним судом.
33. Форми та завдання суддівського самоврядування.
Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення самостійності судів і незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їх діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.
До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя.
До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо:
1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;
2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист від втручання в їхню діяльність;
3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;
4) вирішення питань щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом;
5) призначення суддів Конституційного Суду України;
6) призначення суддів до складу Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, встановленому законом.
Організаційні форми суддівського самоврядування
1. Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, ради суддів, конференції суддів, з'їзд суддів України.
2. Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:
1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;
2) ради суддів відповідних судів;
3) конференції суддів відповідних судів;
4) Раду суддів України;
5) з'їзд суддів України.
3. Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом, іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з цим Законом.
34. Конференції суддів, порядок скликання, проведення, повноваження.
Конференція суддів — це зібрання представників суддів (делегатів) відповідних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та приймають колективне рішення з обговорюваних питань.
Конференції суддів мають такі повноваження:
— обговорюють і вирішують питання, що стосуються фінансування та організаційного забезпечення діяльності відповідних судів;
— заслуховують звіти виконавчих органів конференції, інформацію відповідних управлінь Державної судової адміністрації;
— визначають кількісний склад ради суддів відповідного суду та обирають її членів;
— обирають членів відповідної кваліфікаційної комісії суддів;
— розробляють пропозиції для розгляду на з’їзді суддів України;
— звертаються з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
— обирають делегатів на з’їзд суддів України;
— обговорюють інші питання, віднесені до повноважень органів суддівського самоврядування.
Конференція суддів приймає рішення, що є обов’язковими для її виконавчих органів і суддів відповідних судів. Конференція суддів обирає відкритим або таємним голосуванням зпоміж делегатів конференції раду суддів, яка є виконавчим органом конференції суддів і діє в період між конференціями суддів.
Конференція суддів скликається не рідше одного разу на рік за рішенням відповідної ради суддів. Конференція суддів може бути скликана також на вимогу не менш як однієї третини делегатів останньої конференції суддів. У разі невиконання радою суддів зазначеної вимоги ініціатори скликання конференції (не менш як одна третина делегатів останньої конференції) утворюють організаційне бюро по скликанню конференції суддів, яке має повноваження ради суддів щодо скликання конференції.
Про час початку роботи конференції та питання, що виносяться на її обговорення, судді відповідних судів повідомляються не пізніш як за п’ятнадцять днів до початку конференції.
Конференція суддів вважається повноважною, якщо в її роботі беруть участь не менше двох третин від загальної кількості делегатів відповідних судів, обраних для участі в конференції. На конференції можуть бути присутні також судді, що не є делегатами.
Делегати на конференцію обираються зборами суддів таємним або відкритим голосуванням на альтернативних засадах при вільному висуненні кандидатур. Делегатами конференції військових судів є лише військові судді.
Конференцію суддів відкриває голова відповідної ради суддів, а в разі, якщо конференцію скликано не за рішенням ради суддів, — уповноважений представник організаційного бюро по скликанню конференції суддів.
Цей орган суддівського самоврядування обирає відкритим голосуванням з числа делегатів конференції президію в кількості, визначеній рішенням конференції, а також інші робочі органи конференції. Президія керує роботою конференції суддів.
Конференція суддів затверджує свій порядок денний та визначає регламент роботи. У роботі конференції можуть брати участь представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, навчальних та наукових закладів, правоохоронних органів, громадських організацій. Рішення конференції суддів приймається більшістю голосів делегатів конференції відкритим або таємним голосуванням. Інші питання порядку проведення конференції регулюються її регламентом.
35.Збори суддів Верховного Суду України та збори суддів вищого спеціалізованого суду
1. Збори суддів Верховного Суду України, збори суддів вищого спеціалізованого суду скликаються за пропозицією голови відповідного суду або на вимогу не менш як третини від загальної кількості суддів даного суду.
2. Збори суддів Верховного Суду України, збори суддів вищого спеціалізованого суду скликаються у міру потреби, але не рідше одного разу на три місяці.
3. Збори суддів Верховного Суду України, збори суддів вищого спеціалізованого суду є повноважними, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості суддів даного суду. На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду, інші особи. У голосуванні беруть участь лише судді даного суду.
4. Збори суддів Верховного Суду України, збори суддів вищого спеціалізованого суду:
1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду або роботи конкретних суддів чи працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, які є обов'язковими для суддів та працівників даного суду;
2) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в суді, та керівника апарату суду;
3) здійснюють інші повноваження, визначені законом.
5. Збори суддів вищого спеціалізованого суду визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ відповідної судової юрисдикції за пропозицією голови вищого спеціалізованого суду, приймають рішення про утворення та склад судових палат вищого спеціалізованого суду та призначають секретарів судових палат.
6. Збори суддів Верховного Суду України та суддів вищого спеціалізованого суду можуть звертатися з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності суду до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і дати відповідь по суті.
7. Збори суддів Верховного Суду України в порядку, встановленому цим Законом, подають відповідній раді суддів пропозиції щодо делегатів на конференції суддів та обирають делегатів на з'їзд суддів України.
8. Збори суддів вищого спеціалізованого суду в порядку, встановленому цим Законом, подають відповідній раді суддів пропозиції щодо делегатів на конференцію суддів.
Конференції суддів
1. Конференція суддів - це зібрання суддів (делегатів) відповідних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
2. Конференція суддів відповідних судів:
1) обговорює і вирішує питання щодо фінансування та організаційного забезпечення діяльності відповідних судів, заслуховує з цих питань інформацію представників Державної судової адміністрації України;
2) заслуховує звіти відповідних рад суддів, інформацію Голови Державної судової адміністрації України;
3) формує відповідну раду суддів;
4) затверджує положення про раду суддів;
5) розробляє пропозиції для внесення на розгляд з'їзду суддів України;
6) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
7) обирає делегатів на з'їзд суддів України;
8) ініціює проведення позачергового з'їзду суддів України в порядку, встановленому цим Законом;
9) обговорює інші питання, віднесені до повноважень органів суддівського самоврядування відповідно до цього Закону.
3. Конференція суддів приймає рішення, які є обов'язковими для рад суддів та суддів відповідних судів.
4. Конференція суддів обирає відкритим або таємним голосуванням з числа делегатів конференції раду суддів, яка є виконавчим органом конференції суддів.
36. З’їзд суддів України.
Найвищим органом суддівського самоврядування є з'їзд суддів України.
З'їзд суддів України:
o заслуховує звіти про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів;
o заслуховує інформацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Голови Державної судової адміністрації України про їх діяльність;
o призначає та звільняє суддів Конституційного Суду України відповідно до Конституції і законів України;
o призначає членів Вищої ради юстиції та приймає рішення про припинення їх повноважень відповідно до Конституції і законів України;
o призначає членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
o звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів державної влади та їх посадових осіб;
o обирає Раду суддів України;
o розглядає інші питання суддівського самоврядування відповідно до закону.
Рішення з'їзду суддів України є обов'язковим для всіх органів суддівського самоврядування та всіх суддів.
З'їзд суддів України скликається Радою суддів України один раз на два роки. Позачерговий з'їзд може бути скликаний за рішенням Ради суддів України або конференції суддів відповідних судів.
На з'їзді суддів України можуть бути присутні Президент України, Голова Верховної Ради України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, члени Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Міністр юстиції України.
Порядок обрання делегатів на з'їзд та порядок його проведення встановлені Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
37.Кваліфікаційні комісії суддів. 38. Завдання, порядок формування, повноваження кваліфікаційних комісій.
Кваліфікаційні комісії суддів — це спеціально створені колегіальні атестаційнодисциплінарні органи, завданнями яких є: поперше, забезпечення формування корпусу професійних суддів, здатних кваліфіковано, сумлінно й неупереджено здійснювати правосуддя, шляхом відбору і рекомендування осіб для зайняття посади професійного судді; подруге, визначення рівня фахової підготовки професійних суддів; потретє, розгляд питань про дисциплінарну відповідальність суддів.
Статус та діяльність кваліфікаційних комісій суддів визначаються Конституцією України, указами Президента України та законами України «Про судоустрій України» та «Про статус суддів».
Кваліфікаційні комісії, що діють в системі судоустрою України, поділяються на такі види:
— кваліфікаційні комісії суддів загальних судів;
— кваліфікаційну комісію суддів військових судів;
— кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів;
— Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.
Кваліфікаційні комісії суддів загальних судів здійснюють свою діяльність у центрах апеляційних округів, які утворюються відповідно до Указу Президента України. Усі інші кваліфікаційні комісії здійснюють свою діяльність у місті Києві.
Кваліфікаційні комісії суддів діють у складі 11 членів, які мають вищу юридичну освіту. До складу кваліфікаційної комісії входять:
— шість суддів, обраних таємним або відкритим голосуванням конференціями суддів відповідних судів;
— дві особи від Міністерства юстиції України;
— дві особи, уповноважені відповідною обласною (Київською міською) радою за місцезнаходженням кваліфікаційної комісії суддів;
— одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі 13 членів, які мають вищу юридичну освіту. До її складу входять:
— сім суддів, обраних до Комісії з’їздом суддів України;
— дві особи, призначені Верховною Радою України;
— дві особи, призначені Президентом України;
— одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
— одна особа від Міністерства юстиції України.
До складу кваліфікаційних комісій суддів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути обрані Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих та апеляційних судів, а також їхні заступники, члени Вищої ради юстиції України.
Як бачимо, більшість складу кваліфікаційних комісій та Вищої кваліфікаційної комісії суддів становлять саме судді. Таке становище, враховуючи коло питань, які вирішують ці органи, що постійно діють в системі судоустрою, пояснюється необхідністю забезпечення незалежності суддів. До того ж це повністю відповідає міжнародним стандартам. Так, згідно з пунктами 1.3 та 5.1 Європейської хартії про статус суддів будьяке рішення щодо вибору, підбору, призначення, проходження служби, дисциплінарної відповідальності та припинення повноважень має прийматися інстанцією, яку складають щонайменше половина суддів. У той же час наявність у складі представників юридичної громадськості (не суддів) сприяє подоланню корпоративної замкненості суддівського корпусу.
Члени кваліфікаційних комісій суддів здійснюють свої повноваження на громадських засадах і на час роботи в комісіях звільняються від виконання службових обов’язків за основним місцем роботи зі збереженням середнього заробітку. Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів становить три роки з дня їхнього утворення.
39.Кваліфікаційна атестація суддів. Кваліфікаційні класи.
Кваліфікаційна атестація суддів полягає в оцінці професійного рівня судді (кандидата на посаду судді) та прийнятті комісією рішення щодо присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу, рекомендації для зайняття посади судді, у тому числі у суді вищого суду.
Підставами для призначення кваліфікаційної атестації суддів є: 1) вимоги закону щодо присвоєння кваліфікаційного класу судді, призначеного на посаду вперше; 2) закінчення встановленого законом строку перебування судді у відповідному кваліфікаційному класі; 3) зайняття суддею посади в суді вищого рівня; 4) подання про дострокове присвоєння більш високого кваліфікаційного класу, заява судді про обрання суддею безстроково або про переведення до суду вищого рівня; 5) рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення; 6) заява судді про поновлення кваліфікаційного класу (ст. 87 Закону "Про судоустрій України").
Залежно від посади, стажу та досвіду роботи, рівня професійних знань для суддів установлюється шість кваліфікаційних класів: вищий, перший, другий, третій, четвертий та п'ятий.
Кваліфікаційні класи присвоюються: суддям Верховного Суду України - вищий і перший кваліфікаційні класи; суддям вищих спеціалізованих судів - вищий, перший і другий; суддям апеляційних судів - перший, другий і третій; суддям місцевих судів - другий, третій, четвертий і п'ятий (ст. 88 Закону "Про судоустрій України"). Варто підкреслити, що кваліфікаційні класи не є почесним або спеціальним званням і їх присвоєння ніяк не відбивається на статусі судді, який є єдиним для всіх суддів незалежно від посади, яку вони обіймають у судовій ієрархії.
Положенням встановлено, що кваліфікаційна атестація судді проводиться кваліфікаційними комісіями суддів у формі кваліфікаційної співбесіди або повторного (додаткового) іспиту протягом усього періоду їх професійної діяльності для визначення рівня фахової підготовленості професійних суддів. Передбачено три види кваліфікаційної атестації судді - чергова, дострокова та позачергова.
Чергова кваліфікаційна атестація судді здійснюється регулярно, після закінчення встановленого мінімального строку перебування судді у кваліфікаційному класі й проводиться не пізніше одного місяця з дня закінчення строку його перебування у присвоєному йому кваліфікаційному класі за заявою судді, поданням голови відповідного суду, ініціативи кваліфікаційної комісії суддів.
Дострокова кваліфікаційна атестація судді може проводитися не раніше як через два роки з дня останньої його атестації за поданням голови відповідного суду.
Позачергова кваліфікаційна атестація суддів здійснюється раніше встановленого терміну незалежно від строку, що минув з дня проведення останньої кваліфікаційної атестації, за поданням про переведення до суду вищого рівня, заявою судді про обрання суддею безстроково чи про поновлення кваліфікаційного класу тощо. Така атестація призначається безпосередньо при готовності кваліфікаційної комісії суддів розглянути відповідне звернення, але не пізніше двох місяців із дня його надходження.
Кваліфікаційна атестація судді проводиться за поданням:
1) Голови Верховного Суду України, голови вищого спеціалізованого суду - у разі обрання судді на посаду безстроково;
2) голови відповідного суду за ініціативою кваліфікаційної комісії суддів чи заявою судді - у разі присвоєння судді кваліфікаційного класу. Голова суду може вносити клопотання про дострокове проведення кваліфікаційної атестації судді за результатами його роботи.
Кваліфікаційні класи присвоюються рішенням відповідної кваліфікаційної комісії суддів: вищий і перший кваліфікаційні класи - суддям Верховного Суду України; вищий, перший і другий - суддям вищих спеціалізованих суддів; перший, другий і третій - суддям апеляційних судів; другий, третій, четвертий, п'ятий -суддям місцевих судів.
Особи, вперше призначені на посаду судді, проходять кваліфікаційну атестацію не пізніше шести місяців з дня призначення. Днем призначення вважається день підписання Указу Президента України про призначення кандидата на посаду судді.
40.Порядок дисциплінарної відповідальності суддів.
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;
2) невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;
3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);
4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;
5) розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
6) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан, відображення в ній завідомо неправдивих відомостей.
41.Види дисциплінарних стягнень.
Заходи дисцплінарного стягнення, що застосовуються до окремих працівників, які несумлінно виконують свої трудові обов'язки, перераховано у ст. 147 КЗпП. Так, за порушення трудової дисципліни до працівника може застосовуватися тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Право вибору стягнення за порушення трудової дисципліни належить роботодавцеві й не обов'язково у послідовності, зазначеній у ст. 147 КЗпП.
Відповідно до п. 22 ст. 92 Конституції України діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначаються виключно законами України. Застосування стягнень за порушення трудової дисципліни, не передбачених чинним законодавством, не допускається. Організації встановлювати додаткові заходи стягнення не можуть. Перелік заходів стягнень за порушення трудової дисципліни є вичерпним і складається з морально-правового — догани та крайнього заходу — звільнення з роботи.
Не є дисциплінарним стягненням:
• відсторонення працівника від роботи;
• зниження робітникові на один розряд кваліфікаційного розряду за грубе порушення технологічної дисципліни та інші порушення, які спричинили погіршення якості продукції.
Органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення
• Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження й призначення на посаду) працівника.
• Право вибору стягнення за порушення трудової дисципліни належить органу, правомочному застосовувати дисциплінарне стягнення.
Строк для застосування дисциплінарного стягнення
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо після виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
• Днем виявлення проступку є день, коли особі, якій підпорядкований працівник, стало відомо про вчинення проступку, незалежно від того, чи правомочна ця особа застосовувати дисциплінарне стягнення.
• У місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення не зараховується час звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням працівника у відпустці. У цьому разі йдеться про всі відпустки — щорічні, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчу відпустку, відпустки без збереження заробітної плати.
• Відсутність на роботі працівника у зв'язку з використанням днів відпочинку не перериває строку для застосування дисциплінарного стягнення.
• Дисциплінарне стягнення не може накладатися на працівника пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
• Якщо працівник не виконує покладених на нього трудових обов'язків попри застосований захід стягнення, то до працівника може застосовуватися, у встановленому законодавством порядку, інше дисциплінарне стягнення, аж до звільнення з роботи.
Обрання виду стягнення
• Працівник має право оскаржити до суду дисциплінарне звільнення, посилаючись на те, що власник або уповноважений ним орган не врахував перелічених факторів.
• Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) й повідомляється працівникові під розписку.
• Наказ (розпорядження) про застосування дисциплінарного стягнення з вказівкою мотивів його застосування повідомляється працівнику під розписку в триденний строк (п. 31 Типових правил). Пропущення цього строку означає, що порушено порядок застосування дисциплінарного стягнення.
• Відмова працівника засвідчити своїм підписом факт пред'явлення йому наказу (розпорядження) про накладання дисциплінарного стягнення не впливає на дійсність оголошеного стягнення.
• При вирішенні питання про застосування дисциплінарного стягнення до працівників, обраних до профспілкових органів, необхідно враховувати гарантії, визначені для них ст. 252 КЗпП.
Таблиця 1
Види дисциплінарних стягнень, що застосовуються до окремих категорій працівників
| Категорії працівників | Дисциплінарні стягнення та заходи дисциплінарного впливу | Закони України та інші нормативні акти |
| До суддів | Догана; пониження кваліфікаційного класу; звільнення з посади | " Про статус суддів" від 15 грудня 1992 р. |
| До службовців (крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України) | Попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду | " Про державну службу" від 16 грудня 1993 р. |
| До працівників гірничих підприємств, що допустили порушення гірничого законодавства | Догана; сувора догана; переведення на нижчеоплачувану роботу строком до трьох місяців; переміщення на нижчу посаду строком до трьох місяців; звільнення | Гірничий закон України від 6 жовтня 1999 р. |
| До прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури | Догана; пониження в класному чині; пониження в посаді; позбавлення нагрудного знака "Почесний працівник прокуратури України"; звільнення; звільнення з позбавленням класного чину | Дисциплінарний статут прокуратури України, затверджений постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р. |
42. Стадії дисциплінарного провадження щодо суддів загальних судів.
Дисциплінарне провадження включає:
- перевірку даних про дисциплінарний проступок судді;
- порушення дисциплінарного провадження;
- розгляд дисциплінарної справи.
43. Види і склад місцевих судів, їх повноваження.
1. Місцевими загальними судами е районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.
2. Місцевими господарськими судами е господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
3. Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди, передбачені процесуальним законом.
4. Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, з числа яких призначаються голова та заступник голови суду. У місцевому суді, кількість суддів в якому перевищує п'ятнадцять, може бути призначено не більше двох заступників голови суду.
Місцеві суди - це головна ланка в системі судів загальної юрисдикції. На них припадає основне судове навантаження, оскільки вони розглядають абсолютну більшість кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ.
Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.
Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, що утворюються в округах відповідно до Указу Президента України.
Склад місцевого суду утворюють судді місцевого суду, голова та заступник голови суду. Якщо у місцевому суді кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено не більше двох заступників голови суду.
Місцеві суди складають першу ланку (рівень) у системі судів загальної юрисдикції, їх також заведено йменувати основною ланкою судової системи, оскільки вони становлять переважну більшість усіх судових органів, а також як суди першої інстанції розглядають майже усі (за незначним винятком) судові справи. Підсудність окремих категорій справ щодо первісного розгляду їх по першій інстанції вищими судами визначається процесуальним законодавством.
Предметна юрисдикція загальних та спеціалізованих судів визначена загальним чином у судоустрійному та більш детально у процесуальному законодавстві.
Місцеві загальні суди розглядають кримінальні, цивільні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення.
Чинний Кримінально-процесуальний кодекс України визначає, що місцеві суди розглядають усі кримінальні справи за винятком тих, що підсудні апеляційним судам. До таких належать кримінальні справи про злочини проти основ національної безпеки України, передбачені статтями 109-114 Кримінального кодексу України, а також кримінальні справи про злочини, за вчинення яких Кримінальним кодексом передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Окрім того, не місцевому, а апеляційному суду підсудні всі справи про злочини, у вчиненні яких обвинувачуються судді.
Місцевий загальний суд має повноваження щодо судового контролю за додержанням конституційних прав і свобод особи при досудовому розслідуванні кримінальних справ, зокрема, він приймає рішення щодо законності і обгрунтованості затримання підозрюваного, обрання обвинуваченому (підозрюваному) запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також продовження тримання особи під вартою; проведення обшуку житла чи іншого володіння особи та інших дій, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України.
44. Склад, структура, апарат місцевого суду.
1. Організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.
2. Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, інформує збори суддів про свою діяльність. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що тягне за собою звільнення його з посади.
3. Керівника апарату місцевого суду, його заступника призначає на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України за поданням голови місцевого суду, а керівників апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України, їх заступників - Голова Державної судової адміністрації України за поданням голови відповідного суду.
4. Керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення. Добір працівників апарату суду здійснюється на конкурсній основі.
5. Правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України "Про державну службу". Умови оплати праці, матеріально-побутового, медичного, санаторно-курортного і транспортного забезпечення працівників апарату суду визначаються на засадах, що встановлені для відповідної категорії працівників апаратів центральних та місцевих органів виконавчої влади.
6. Структура і штатна чисельність апаратів місцевих судів за погодженням з головою суду затверджуються відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України, апаратів апеляційних судів - Державною судовою адміністрацією України за погодженням із головою суду, в межах видатків на утримання відповідного суду.
7. В апаратах судів загальної юрисдикції можуть створюватися управління, відділи, що здійснюють свої функції на підставі положення про відповідне управління, відділ, затвердженого керівником апарату відповідного суду.
8. В апараті суду загальної юрисдикції утворюється канцелярія, яка щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду. Канцелярія також виконує інші завдання, визначені положенням, затвердженим керівником апарату відповідного суду.
9. До штату апарату судів загальної юрисдикції входять також секретарі судового засідання, наукові консультанти та судові розпорядники. Наукові консультанти повинні мати науковий ступінь кандидата або доктора юридичних наук.
45. Принципи розподілу обов’язків між суддями місцевих судів. Голова суду розподіляє обов'язки між суддями. Якщо до складу суду обрано кілька суддів, то розподіл обов'язків між ними можливий за такими принципами:- зональний або територіальний (суддя розглядає всі справи в межах своєї зони);- предметний або функціональний (суддя розглядає тільки кримінальні чи цивільні справи або навіть певну категорію справ);- предметно-зональний (суддя розглядає лише кримінальні чи цивільні справи в межах своєї зони);- поточний (кримінальні справи розглядають по черзі, цивільні - суддя, який прийняв заяву під час прийому громадян).
46. Канцелярія місцевого суду. Голова суду здійснює керівництво роботою канцелярії суду, своєчасно вживає заходів щодо усунення недоліків і упущень у її роботі.Завідувач канцелярії організовує роботу канцелярії, керує роботою секретарів, діловода, архіваріуса. На завідувача канцелярії покладають: розподіл роботи між працівниками канцелярії суду й контроль за виконанням ними своїх обов'язків; розподіл кореспонденції; реєстрації звернень громадян і юридичних осіб; організацію обліку й зберігання судових справ, речових доказів; контроль за своєчасним відправленням справ зі скаргами, протестами до вищої ланки суду,тощо.
47. Склад, структура та повноваження апеляційних судів. Апеляційні суди - це суди другої ланки єдиної судової системи судів загальної юрисдикції. У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди, а саме: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст.В апеляційних судах утворюються судові палати.У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції. Апеляційний суд України має діяти в складі трьох палат: судової палати у цивільних справах, судової палати у кримінальних справах та військової судової палати. До складу апеляційних судів входять судді, як правило, обрані ВРУ безстрокове чи, в окремих випадках, призначені Президентом України в межах п'ятирічного строку. Кількість суддів у кожному апеляційному суді визначає Президент України. Голова апеляційного суду має першого заступника та заступників голови суду - голів судових палат. Апеляційні господарські суди справ у першій інстанції не розглядають. Апеляційні суди вивчають і узагальнюють судову практику, а також здійснюють інші повноваження, надані їм законом. Апеляційний суд України розглядає справи, віднесені до його підсудності, в апеляційному порядку відповідно до вимог процесуального закону. Цей суд має переглядати в апеляційному порядку судові рішення у справах, розглянутих апеляційними загальними судами у першій інстанції. До його компетенції не віднесено перегляд судових рішень у господарських і адміністративних справах.
48. Види і склад апеляційних судів.
Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя.До складу апеляційного суду входять судді, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. В апеляційному суді, кількість суддів в якому перевищує тридцять п'ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду.У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду.
49. Склад та повноваження судових палат апеляційного суду. В апеляційних судах утворюються судові палати. В складі загального апеляційного суду утворюється судова палата в цивільних справах і судова палата в кримінальних справах. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції, їх кількість залежить від виду апеляційного суду. Зокрема, в апеляційних судах областей функціонують традиційно дві палати: судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах. Натомість в апеляційному господарському суді можуть утворюватись судові палати з розгляду окремих категорій справ.
50. Повноваження голови апеляційного суду. визначено в Законі України "Про судоустрій України" (ст. 28). Так, зокрема, він:- здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;
- розподіляє обов'язки між заступниками голови суду;- організовує роботу президії суду, вносить на її розгляд питання й головує на засіданнях президії;- організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики, має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення в яких набрали законної сили;
- приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця в порядку, встановленому законом, застосовує щодо них заохочення й накладає дисциплінарні стягнення;- організовує підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату відповідного суду;- подає в установленому порядку пропозиції щодо фінансування витрат на утримання суду та організаційного забезпечення його діяльності;
тощо.
51. Загальна характеристика суду присяжних. В Україні суд присяжних діє лише в місцевому загальному суді першої інстанції. Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідної місцевої ради, що формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. У разі неприйняття місцевою радою протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради. Список присяжних затверджується один раз на два роки і переглядається в разі необхідності за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України (ст. 58і ЗУ "Про судоустрій і статус суддів").
52. Повноваження апеляційного суду. - це сукупність його прав і обов'язків, здійснюваних у процесі та результаті розгляду апеляційної скарги. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право: 1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін; 2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог; 3) змінити рішення; 4) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 2. За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право: 1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу; 3) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції. По-перше, суд апеляційної інстанції може своєю ухвалою відхилити апеляційну скаргу і залишити ухвалу суду першої інстанції без змін. Це повноваження повинно реалізовуватися апеляційним судом тоді, коли ухвала суду першої інстанції є законною і обгрунтованою, а скарга не містить переконливих доводів на користь протилежного висновку.По-друге, суд апеляційної інстанції може задовольнити скаргу, скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу.
53. Повноваження апеляційного господарського суду. Повноваження суду: переглядає в апеляційному порядку рішення місцевих господарських судів, які включені до території, на яку поширюються його повноваження;переглядає за нововиявленими обставинами прийняті ним рішення; проводить роботу, спрямовану на попередження правопорушень у сфері господарських відносин; вивчає і узагальнює практику застосування законодавства, аналізує статистику вирішення господарських спорів, подає пропозиції Вищому господарському суду України щодо вдосконалення правового регулювання господарської діяльності і практики вирішення господарських спорів та щодо порушення перед Конституційним Судом України питання про офіційне тлумачення законів; здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.
54. Статус, склад, повноваження вищих спеціалізованих судів. Вищі спеціалізовані суди складаються з суддів, обраних на посаду безстрокове, голови суду та його заступників.
У вищому спеціалізованому суді можуть утворювати судові палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції. Президія затверджує як кількісний, так і персональний склад судової палати.Повноваження всу визначають Конституція України, Закон "Про судоустрій України».Зокрема:1) розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом;2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;4) здійснює інші повноваження, передбачені законом.Розгляд справ у всу здійснюють колегіально, в кількості не менше 3 суддів у порядку, визначеному процесуальним законом.Суддя всу, як і судді всіх інших судових органів, є носієм судової влади, а отже його статус визначено Конституцією України та Законом України "Про статус суддів". Згідно з вимогами закону суддею всу може бути громадянин України не молодший 30 років, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше ніж 7 років, з них 5 безпосередньо на посаді судді. Крім цього, обов'язковою умовою є володіння державною мовою та проживання на території України протягом 10 років, а також наявність фахової підготовки з питань юрисдикції цих судів.
55. Склад та повноваження президії Вищого господарського суду України. У складі Вищого арбітражного суду України діяла президія Вищого арбітражного суду, до повноважень якої входило вирішення питання організації та діяльності та перегляд за нововиявленими обставинами справ, постанови з яких було прийнято самою президією Вищого арбітражного суду.у період між засіданнями пленуму Вищого арбітражного суду надання роз'яснень щодо практики застосування законодавства Української PCP. Президія ВГСУ відповідно до чинного тоді законодавства утворювалась у складі голови ВГСУ, його заступники, а також судді, кількісний склад яких визначається Пленумом ВГСУ.Як і раніше, основними завданнями президії Вищого господарського суду України залишались розгляд питань організації діяльності суду, судових палат та апарату суду, за поданням голови суду затвердження персонального складу судових палат, визначення кількості заступників голів судових палат, заслуховування інформації голів судових палат щодо діяльності судових палат,розгляд питань роботи з кадрами суддів і працівників апарату суду та підвищення їх кваліфікації. З моменту набрання чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" втратив чинність Закон України "Про судоустрій України", у зв'язку з чим президія Вищого господарського суду України припинила свою діяльність.
56. Склад і повноваження Апеляційного Суду України за законом України “Про судоустрій України”. Стаття 26.Ч5.У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про призначення секретаря судової палати приймаються зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати.Стаття 27. Повноваження апеляційного суду: 1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в апеляційному порядку згідно з процесуальним законом;2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої інстанції;3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;4) надає місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства.
57. Верховний Суд України – вищий судовий орган держави. ВСУ – найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції. Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
58. Склад Верховного Суду України. Стаття 39.:1. До складу Верховного Суду України входять сорок вісім суддів, з числа яких обираються Голова Верховного Суду України, Перший заступник Голови Верховного Суду України та чотири заступники Голови Верховного Суду України.2. Суддею Верховного Суду України може бути особа, яка має стаж роботи на посаді судді не менше п'ятнадцяти років або суддя Конституційного Суду України.3. У ВСУ діють:1) Судова палата в адміністративних справах;2) у господарських справах;3) у кримінальних справах;4) у цивільних справах.До складу судової палати входять судді відповідної спеціалізованої юрисдикції (цивільної, кримінальної, господарської, адміністративної).4. У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України для вирішення питань, визначених Конституцією України та цим Законом.
59. Апарат Верховного Суду України. 1. Організаційне забезпечення діяльності Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду здійснюється апаратом відповідного суду.2. Положення про апарат, структура і штатний розпис апарату Верховного Суду України, апарату вищого спеціалізованого суду затверджуються зборами суддів відповідного суду за поданням голови відповідного суду.3. Апарат ВСУ очолює керівник апарату. Керівник апарату Верховного Суду України представляє Верховний Суд України як юридичну особу.4. Матеріали, пов'язані з діяльністю Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду зберігаються в архіві відповідного суду. Окрім загальних положень про апарат суду, визначених статтею 149 мають особливості, визначені коментованою статтею. Так, відповідно до частини другої цієї статті, положення про апарат, структуру і штатний розпис апарату ВСУ, апарату вищого спеціалізованого суду затверджуються зборами суддів відповідного суду за поданням голови відповідного суду.Апарат ВСУ очолює керівник апарату.
60) Порядок обрання та повноваження Голови Верховного Суду України
Голова Верховного Суду України обирається на посаду строком на п'ять років та звільняється з посади Пленумом Верховного Суду України більшістю голосів від загального складу Пленуму шляхом таємного голосування.
Голова Верховного Суду України може бути достроково звільнений з посади з підстав, встановлених законом. Повноваження Голови Верховного Суду України також припиняються достроково внаслідок висловлення йому недовіри Пленумом Верховного Суду України.
Голова Верховного Суду України:
-представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також із судовими органами інших держав та міжнародними організаціями;
-скликає Пленум Верховного Суду України; вносить на розгляд Пленуму подання щодо призначення на посаду секретаря Пленуму; виносить на розгляд Пленуму питання та головує на його засіданнях;
-контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить Голові Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
-інформує Пленум Верховного Суду України про діяльність Верховного Суду України;
здійснює інші повноваження, визначені законом.
61) Склад та повноваження судової палати Верховного Суду України
Верховний Суд України:
-переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом;
-переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
-надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;
звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.
Склад Верховного Суду України
До складу Верховного Суду України входять сорок вісім суддів, з числа яких обираються Голова Верховного Суду України, Перший заступник Голови Верховного Суду України та чотири заступники Голови Верховного Суду України.
Суддею Верховного Суду України може бути особа, яка має стаж роботи на посаді судді не менше п'ятнадцяти років або суддя Конституційного Суду України.
У Верховному Суді України діють:
Судова палата в адміністративних справах;
Судова палата у господарських справах;
Судова палата у кримінальних справах;
Судова палата у цивільних справах.
До складу судової палати входять судді відповідної спеціалізованої юрисдикції (цивільної, кримінальної, господарської, адміністративної).
У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України для вирішення питань, визначених Конститу
