Ретельність і повнота ведення протоколів під час процесу видобування і пунктуальна «домашня робота» над ними - ось ґарантія продуктивного першого етапу пізнання і матеріал для опису і узагальнення фактів.
На практиці виявляється важко дотримуватися принципів об'єктивності й системності, описаних вище. Найчастіше на цьому етапі факти просто збирають і як би кидають в «загальний мішок»; досвідчений інженер зі знань часто відразу намагається знайти «поличку» або «скриньку» для кожного факту, тим самим приховано готуючись до етапу концептуалізації.
Е_2. Встановлення зв'язків і закономірностей
У пам'яті експерта всі поняття пов'язані і закономірності встановлені, хоча часто і неявно завдання інженера - виявити каркас висновків експерта. Реконструюючи міркування експерта, інженер зі знань може спиратися на дві найпопулярніші теорії мислення - логічну і асоціативну. При цьому якщо, логічна теорія, завдяки гарячим шанувальникам в особі математиків широко цитується і всіляко експлуатується в роботах зі штучного інтелекту, то друга, асоціативна, набагато менш відома і популярна, хоча має також стародавнє коріння.
Методологія процесу одержання нового знання
Методологічно діяльність аналітика може бути представлена як деяка
послідовність етапів:
Е_1: опис й узагальнення фактів;
Е_2: установлення логічних і математичних зв'язків, дедукція й індукція
законів;
Е_3: побудова моделі;
Е_4: пояснення й пророкування явищ.
Е_1: опис й узагальнення фактів
Старанність і повнота ведення протоколів під час процесу добування й
пунктуальна "домашня робота" над ними - от застава продуктивного першого
етапу пізнання й матеріал для опису й узагальнення фактів.
На практиці виявляється важким дотримуватися принципів об'єктивності й
системності, описаних вище. Найчастіше на цьому етапі факти просто збирають
й як би кидають в "загальний мішок"; досвідчений інженер по знаннях часто
відразу намагається знайти "поличку" або "шухлядка" для кожного факту, тим
самим підспудно готуючись до етапу концептуалізації.