Е_2: установлення зв'язків

У пам'яті експерта всі поняття вв'язані й закономірності встановлені, хоча

часто й неявно, задача інженера - виявити каркас умовиводів експерта.

Реконструюючи міркування експерта, інженер по знаннях може опиратися на дві

найбільш популярні теорії мислення - логічну й асоціативну. При цьому якщо

логічна теорія завдяки гарячим шанувальникам в особі математиків широко

цитується й усіляко експлуатується в роботах по штучному інтелекті, те друг,

асоціативна, набагато менш відома й популярна, хоча має також древніх корінь.

Інженер по знаннях і сам використає операції традиційної логіки й виділяє їх у

схемі міркувань експерта. Це наступні операції:

 визначення;

 порівняння й розрізнення;

 аналіз;

 абстрагування;

 узагальнення;

 класифікація;

 категоризація;

 утворення суджень;

 умовивід;

 складання силогізмів і т.д.

Е_3: побудова моделі

Необхідна спеціалізована мова, за допомогою якого можна описувати й

конструювати ті ідеалізовані моделі миру, які виникають у процесі мислення.

Мова цей створюється поступово за допомогою категоріального апарата,

прийнятого у відповідній предметній області, а також формально-знакових

засобів математики й логіки. Для емпіричних предметних областей така мова поки

не розроблена й поле знань, що напівформалізованим способом опише аналітик,

може бути першим кроком до створення такої мови.

Е_4: пояснення й пророкування явищ

Цей завершальний етап є одночасно й частковим критерієм істинності отриманого

знання. Якщо виявлена система знань експерта повна й об'єктивна, то на її

підставі можна робити прогнози й пояснювати будь-які явища з даної предметної

області. Звичайно бази знань ЕС страждають фрагментарністю й модульностью

(незв'язаністю) компонентів. Все це не дозволяє створювати дійсно

інтелектуальні системи, які, рівняючись на людину, могли б пророкувати нові

закономірності й пояснювати випадки, не зазначені в явному виді в базі.

Виключенням отут є навчальні системи, які орієнтовані на генерацію нових знань і

на "пророкування".

Пропонована методологія озброює аналітика апаратом, що дозволяє уникнути

традиційних помилок, що приводять до неповноти, суперечливості,

фрагментарності БЗ, і вказує напрямок, у якому необхідно рухатися

розроблювачам. І хоча на сьогоднішній день більшість БЗ проробляються лише до

етапу Е_3, знання повної схеми збагачує й поглиблює процес проектування.