Екскурсія — це форма організації навчальної роботи, яка дозволяє учням сприймати і засвоювати навчальний матеріал шляхом безпосереднього ознайомлення з предметами, процесами, явищами та ін., тобто в реальних умовах (природа, підприємство, пам'ятні міста...) їх існування.
Значення екскурсії в тому. Що вона дозволяє:
— реалізовувати принцип наочності навчання;
— здійснювати зв'язок з практикою, життям;
— сприяти профорієнтаційній роботі з учнями. У залежності від дидактичної мети визначають:
— вступні екскурсії, які передують вивченню матеріалу на уроках, їх мета — проведення спостереження, збір матеріалу, необхідного для уроку;
— поточні, або супроводжуючі, що проводяться одночасно з вивченням великих розділів програми для конкретизації окремих питань;
— підсумкові, які завершують собою вивчення конкретної теми, або розділу програми.
Визначаються види екскурсій і в залежності від навчального предмету і місця ЇЇ проведення:
— виробничі, які включаються в програму з фізики, хімії, географії на виробничі підприємства;
— науково-природничі з ботаніки, зоології, анатомії. Це можуть бути екскурсії в поле, ліс, до річки, в зоопарк, музей;
— історико-літературні, які пов'язані з вивченням літератури, Історії;
— краєзнавчі, основна мета яких — вивчення природи, історії рідного краю;
— комплексні, які дозволяють одночасно вирішувати декілька задач.
Методика проведення екскурсії вимагає:
1) підготовки екскурсії:
— визначення мети екскурсії;
— вибір об'єкта вивчення;
— визначення конкретних завдань для учнів;
— призначення екскурсовода (якщо не вчитель веде екскур-ію, то необхідне чітке інструктування іншої людини).
2) організації навчальної роботи під час екскурсії:
— розповідь, пояснення, бесіда;
— демонстрація об'єкта або його деталі;
— ведення учнями записів, здійснення фотографування об'єктів, звукозапис розповіді екскурсовода та ін.
3) підведення підсумків:
— написання звітів, доповідей, творів;
— оформлення моделей, альбомів;
— створення колекцій та ін.
Існують й інші форми позаурочної навчальної роботи: консультації1, додаткові заняття з учнями, предметні гуртки і наукові товариства, олімпіади, конкурси, виставки за результатами учнівської творчої діяльності.
Всі вони вимагають від учителя ерудиції, творчого підходу, активності.