Вимоги до вимови звуків

Орфоепія – розділ науки про мову, який вивчає вимову голосних, приголосних звуків та іншомовних слів. Голосні. зв. – зв., що вимовл. за допомогою голоса. Е – голосн переднього ряду, нелабіалізований, голосн середнього підняття. Може вимовл як [е], [еи] або [∙е] (після пом’якш м’якого пригол). І - голосн переднього ряду, нелабіалізований, голосн високого підняття. Може вимовл як [і] або [іи]. И - голосн переднього ряду, нелабіалізований, голосн високо-середнього підняття. Може вимовл як [и], [и^і] або [е]. А - голосн заднього ряду, нелабіалізований, голосн низького підняття. Вимовл чітко. У - голосн заднього ряду, лабіалізований, голосн високого підняття. Вимовл чітко. О - голосн заднього ряду, лабіалізований, голосн середнього підняття. Вимовл як [о] або [о^у].

Приголосні зв – творяться за допомогою голосу, шуму. Дзвінкі завжди вимовляються дзвінко. Вийняток: [з] і [г] оглушуються перед глух пригол (вогкий, нігті). Глухі одзвінчуються перед дзвінкими: боротьба, анекдот. В – вимовл як [W] перед голосн, [Ư’] перед і [Ў] в кінці слова. Г - [г] завжди, [Г^х] перед глухими. Р – завжди твердий (вийняток Горький). Шиплячі: ж, ч, ш – завжди тверді. Губні: б, п, в, м, ф – завжді тверді. Губні і шиплячі можуть бути напівпомякщені перед я, ю, є, і. Пригол перед [и] і [і] завжди вимовл твердо. Вимова аффрикат (дж, дз, ц, ч) – вимовляються як один злитий звук. Ц – завжди помякшений.