Конституція Сполучених Штатів Америки

Нині діюча Конституція США була прийнята 17 вересня 1787 року. Вона несе на собі глибокий відбиток тої історичної епохи, в якій вона розроблялася.

Визвольна війна 13 американських колоній проти панування Англії почалася в 1775 р., що за своїм характером була одночасно буржуазно-демократичної революцією. В ході революції 1776 року була проголошена "Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки", що закріпляла право народу на повстання проти гнобителів, невід'ємні права людини (право на життя, свободу і прагнення до щастя) і звільнення "від всякого підданства британській короні". Прийняті в 1777 р. "Статті конференції і вічного союзу", що в силу в 1781 році і оформили міждержавний союз 13 читачів зі збереженням їх суверенітету із дуже слабими засадами централізованої союзної влади. В 1783 р. був підписаний мирний договір і Англія визнала незалежність США.

Однак народні маси залишились незадоволеними підсумками революції, внутрішньою політикою правлячих кіл, високими податками. Країна була охоплена маніфестаціями і навіть повстаннями, адже із них спалахнуло у штаті Массачусеттс під керівництвом Д.Шейса (1786-1787 р.р.). Правлячі кола були налякані цими виступами. Головнокомандуючий Д.Вашінгтон писав: "Держава (якщо це можна назвати державою) зворушена до основи і може бути повалена першим зривом. Це кінець: якщо не знайти швидко протидії, то неухильно буде розруха і анархія". (16) В суспільстві настирливо висловлювались вимоги про необхідність проведення реформ Конфедерації і цетралізації державної влади.

Для реалізації вказаної мети в травні 1787 р. у Філадельфії скликається Конвент, у якому приймало участь 55 делегатів від штатів. Конвент замість реформування Конфедерації утворює союзну державу (федерацію) і приймає 17 вересня 1787 р. конституцію, як вказано в її преамбулі для "забезпечення внутрішнього спокою". Після ратифікації конвентами 11 штатів конституція США вступила в силу 4 березня 1789 р.

Конституція США є видатним політико-правовим актом. Виражаючи дух американської революції, "батьки засновники" конституції виробили для свого часу прогресивний документ, що мав історичний вплив на конституційний розвиток багатьох держав світу.

Конституція США - перша в історії писана конституція великої держави. Ця подія сприяла поширенню в усьому світі доктрини конституціоналізму. Вона закріпила перемогу американського народу над англійськими колонізаторами і утворення незалежної суверенної держави.

Конституція гарантує захист людини від свавілля властей, поставила перепону деспотичному правлінню. Вона сприяла становленню і розвитку демократичних інститутів: народного суверенітету, народному представництву, парламентаризму та ін.

Конституція США закріпила республіканську форму правління - президентську республіку: президент республіки глава держави і глава уряду; уряд не несе відповідальності перед Конгресом; президент не має права розпуску палат Конгресу; між президентом, Конгресом і Верховним судом США чітко розпреділені функції і повноваження.

Конституція найбільшу увагу приділяє порядку і діяльності центральних органів влади (Конгрес, Президент. Верховний суд). Їх конституційні взаємовідносини засновані на принципі розподілу властей, котрий в американській дійсності трансформувався в систему "стримувань і противаг".

Конституція США визначила нові відносини між штатами, закріпивши федеративну форму державно-територіального устрою.

Спираючись на конституцію, Верховний суд набув функцію конституційного нагляду, що позволяє йому визнавати окремі акти президента, Конгресу конститутційними. Судовий прецедент, як джерело конституційного права, доповнює зміст конституції.

Конституція проголошена верховним правом США. В ст. 6 записано: " Ця Конституція і закони Сполучених Штатів, видані на її виконання, так і всі договори, що укладені чи будуть укладені Сполученими Штатами, є вищими законами країни, і судді кожного штату зобов'язані їх виконувати, навіть якби в Конституції і законах окремих штатів зустрічались постанови, які протирічать їм". (17)

Конституція США відноситься до числа найбільш стабільних і стійких. За 210 років свого існування у неї було внесено лише 27 поправок. Вона передбачає досить "жорстку" процедуру прийняття поправок (ст-5). Поправки приймаються 2/3 членів обох палат Конгресу (або спеціально скликаними з ініціативи 2/3 штатів Конституційними конвентоми).

В обох випадках прийняті поправки повинні бути ратифіковані законодавчими зборами 3/4 штатів (або 3/4 конвентами щтатів, що скликаються по рішенню Конгресу). Ратифікація поправок штатами є основним гальмом оновлення конституції США. Поправки можуть десятиліттями і навіть століттями розглядатися законодавчими зборами штатів. Прикладом може служити процес прийняття ХХVІІ поправки. В 1789 р. Конгрес, за пропозицією Дж. Медісона, прийняв поправку до конституції: "Жоден закон в котрому говориться про збільшення компенсації до зарплати сенаторів і членів палати представників за службу в Конгресі не вступить в силу до чергових виборів в палату представників". Ця поправка знаходилася в стадії ратифікації 203 роки. І лише 7 травня 1992 р. вона була ратифікована 38-им штатом (Мічіган) і вступила в силу. (16) З 1917 року Конгрес став встановлювати строки для ратифікації, і якщо штати їх не дотримуються, то поправка знімається з порядку денного. Поправки не змінюють первинну форму конституції. Вони хронологічно публікуються в якості додатків до первинного тексту.

Деякі конституціоналісти вважають Конституцію США винятково прагматичною. Вона включає 7 статей і 27 поправок. Стислість і лаконічність конституції США привели до того, що багато елементів державної системи не були конституційно закріплені. Рада національної безпеки, порядок утворення і діяльності постійних комітетів палат Конгресу, процедура контролю постійними комітетами діяльності членів уряду, компетенція Верховного суду при здійсненні конституційного контролю - всі ці і деякі інші питання не регламентуються конституцією США. Конституційні прогалини поповняються законами Конгресу, актами президента, судовими прецедентами, конституційнми звичаями. Все це дає підставу багатьом юристам говорити про "живу конституцію" США, що відповідає життєвим реаліям сучасності.

***