Предмет історії економіки та економічної думки

Історія економіки та економічної думки виникла як самостійна наука в

середині XIX ст., виділилася з політичної економії. До цього це були окремі

історико-галузеві описи і дослідження (історія фінансів, торгівлі, сільського

господарства, ремесла, цін, податків). ЇЇ зародження припадає на XVI cт. («Трактат

про аса» Гільйома Боде (1514 р.). Започатковували науку англійці А. Тойнбі, Т.

Роджерс, німці К. Бюхер, М. Вебер, українці М. Ковалевський, Д. Багалій, росіяни

П. Виноградов, В. Воронцов. В 1895 р. при Лондонському університеті була

створена школа економіки і політології, яка отримала статус університетського

структурного підрозділу. В її навчальні плани була введена історія економіки.

Дана наука перебуває на стику трьох напрямів дослідження розвитку

людського суспільства – історії, економічної історії і економіки. В ній виділяють: 1)

економічну історію розвитку різних країн, регіонів, 2) історію народного

господарства; 3) історію економічної думки.

Для економічної історії об’єктами вивчення будуть економічні причини і

наслідки окремих історичних подій, економічна політика держав. Для історії

народного господарства об’єктами є еволюція способів виробництва, історія

господарських механізмів, історія галузей господарства, історія окремих

економічних процесів (урбанізація, кооперування), історія економічних інститутів

(податки, ціни, фінанси). Для історії економічної думки – історія економічної теорії,

історія економічного аналізу. Отже, предметом вивчення є економічне життя країн

світу в історичному розвитку, особливості його змін, його зв’язок з різними

сторонами суспільного життя, а також вивчення історичного процесу виникнення і

розвитку економічних ідей, течій, шкіл, поглядів формування і розвиток

економічної науки на різних ступенях розвитку суспільства як особливої системи

знань.

Вивчаючи конкретні аспекти економіки, ця дисципліна допомагає краще

зрозуміти сучасні господарські проблеми, прогнозувати їхнє наукове вирішення.

Політичні форми, ідеологічні явища у суспільстві, виникаючи на ґрунті,

підготовленому розвитком господарської діяльності людей, впливають на

економічні процеси, прискорюючи чи сповільнюючи їх. Історія економіки на

фактичному матеріалі переконує, що технологічна сфера, господарські механізми і

людський фактор, усі підсистеми економіки тісно пов'язані між собою, взаємодіють,

доповнюють одна одну.

Важливим напрямом історико-економічного аналізу є концепція розвитку

галузей господарства, його інституцій і категорій. Особливе значення ця дисципліна

має для виявлення і узагальнення тенденцій економічного розвитку на перспективу.

Тільки врахувавши своєрідність динаміки зростання економічних циклів, тривалих

тенденцій у розвитку науково-технічного прогресу, умов праці, політиці, можна

всебічно осмислити конкретні проблеми господарського розвитку провідних країн

світу в певні періоди.